“А що, у нас закінчились бойові дії? Давайте тоді за логікою скажемо, що давайте приберемо блок кримінальної відповідальності за вчинення військових злочинів.
Ми вже стикалися із цією проблемою на початку війни — щодо доцільності існування органів військової юстиції. Нам потрібно розвивати цей орган, бо специфіка правопорушень і специфіка військових в умовах бойових дій вимагає особливого підходу — законодавчого і юридичного. Специфіка розслідування і супроводження військової діяльності в умовах бойових дій вимагає наявності спеціальних органів розслідування”, — вважає експерт.
Грабовський навів приклад, який демонструє відмінність цивільного життя від умов війни, а відповідно і відмінність в юридичній оцінці тих чи інших дій.
“Приклад який я можу навести: припустимо підрозділ отримав задачу закріпитися на околиці якогось села і певним чином вони займають чиюсь приватну власність. Потім з’являється звинувачення, що внаслідок цього пропали якісь речі і командира підрозділу або солдата звинувачують у пошкодженні приватного майна або зникненні речей. Такі питання потребують особливого розгляду в особливих умовах”, — пояснив експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україні необхідно посилити інститут військової юстиції - десантники ЗСУ
Також експерт не розуміє, як цивільні правоохоронні органи будуть проводити розслідування безпосередньо в умовах бойових дій.
“Практика світова свідчить про те, що саме у період ведення бойових дій такі спеціальні органи, які проводять розслідування, і які призначені саме для юридичного забезпечення бойових дій і всього, що з ними пов’язано, вони мають існувати. І це практика, яка є в будь-якій армії, суспільстві”, — впевнений Грабовський.
Експерт також прокоментував можливі причини такої заяви з боку представника влади. На думку Грабовського, в основі лежить логіка про те, що війни вже немає і все йде до умиротворення, а отже державі не потрібні органи, які притаманні країні, що воює.
“Але останні події із загибеллю наших військовослужбовців вказують на те що війна є, і вона буде продовжуватися. Я не здивований такими заявами, але на скільки вони мають місце для застосування ... Я маю глибокий сумнів у тому, що це можна застосувати. Але логіка нашого життя і військового конфлікту вимагає наявності певних органів юридичного забезпечення бойових дій”, — вважає експерт.
Нагадаємо, заступник глави Офісу Президента Руслан Рябошапка заявив, що не бачить необхідності в існуванні військової прокуратури. Він повідомив, що ця структура буде однією з перших реформована.
У відповідь Головна військова прокуратура оприлюднила заяву, в якій йдеться, що подібні твердження ґрунтуються на поверхневих уявленнях про діяльність військових прокурорів. У військовій прокуратурі розраховують на зважені реформи.
Військові прокурори нагадали, що саме завдяки їхній діяльності вдалося, зокрема, притягти до кримінальної відповідальності за ведення агресивної війни 263 осіб, серед яких 68 громадян РФ (з них 21 чиновник, 18 генералів і адміралів, 18 суддів РФ).