Він нагадав, що 12 грудня Росія залпом запустила чотири балістичні ракети “Булава” з підводного крейсера “Володимир Мономах” в Охотському морі. Тоді ракети подолали понад 5,5 тис. км і вразили цілі на полігоні Чижа в Архангельській області.
Хегман зазначив, що в той момент на авіабазі США Рамштайн у Німеччині пролунав сигнал про реальний пуск ракети, “солдати і цивільні були в жаху”, поки в Пентагоні не повідомили про те, що тривога була помилковою. Цей випадок показує, що США не виключають ракетного удару по Європі і тому постійно стежать за системами попередження, вважає автор статті.
У той же час Хегман зазначив, що гіперзвукова зброя може зробити марним колишні системи оповіщення про напад, а час на реагування різко скорочується. Якщо при запуску балістичних ракет з Росії по США є від 20 до 30 хвилин, то у випадку з гіперзвуковою зброєю на прийняття рішення залишається п’ять хвилин або менше, наводить автор оцінку експертів.
Епоха гіперзвуковоъ зброї — це “кошмар для відповідальних осіб в збройних силах і в політичних колах”, йдеться в статті. “У той же час оборонній промисловості це дає надію на нові багатомільярдні замовлення. Це новий виток у спіралі загроз і оборони”, — вважає автор матеріалу.
Він зазначив, що гіперзвукова зброя не тільки дуже швидко досягає мети, але і вкрай маневрова. “Її важко виявити, а через заплутану траєкторію практично неможливо визначити, у яку вони випущені ціль. Боротьба з ними надзвичайно складна. Виходить небезпечна суміш раптовості, непередбачуваності і беззахисності”, — пише Хегман.
Додамо, восени цього року Путін заявив, що Росія “вперше у новітній історії володіє найкращою зброєю”.