Уявімо, що клієнт російського банку відкриває застосунок, а той не працює. Перевірити баланс неможливо, переказати гроші - теж. У магазині не проходить оплата карткою, а бізнес не може розрахуватися з постачальниками. А тепер уявімо, що це відбувається не в одному банку, а одразу в кількох найбільших установах росії після систематичних ударів Сил оборони України. Чи може такий сценарій паралізувати банківську систему країни-агресора і чи витримає російська економіка, УНН розбирався разом з економічним експертом Андрієм Новаком.
Деталі
Нещодавно Сили оборони безпілотниками FP-1 виробництва української оборонної компанії Fire Point ударили по мегадата-центру російського "Сбербанку" в місті балаково саратовської області рф. За даними OSINT-аналітиків, це масштабний комплекс для зберігання й обробки інформації, який має забезпечувати роботу банківських IT-систем і цифрових сервісів. Після удару користувачі в різних регіонах росії повідомляли, що не можуть відкрити онлайн-банк, зайти на сайт або провести оплату. Окрім того, пропагандистські медіа заговорили про ризики для грошей клієнтів і підняли питання зняття готівки.
Як пояснив економічний експерт Андрій Новак, якщо атаки на цифрову інфраструктуру банків повторюватимуться, а під удар потраплятимуть об’єкти інших великих фінансових установ, наслідки можуть вийти далеко за межі тимчасових проблем із банківськими сервісами. У тому числі, це може суттєво посилити проблеми російської банківської системи.
Я б дивився на це не лише з погляду тимчасових перебоїв у роботі банківських застосунків чи неможливості провести певний платіж. Ідеться про потенційно значно глибшу проблему – порушення цифрової інфраструктури, на якій сьогодні тримається практично вся банківська діяльність. російська банківська система вже перебуває під серйозним економічним тиском через війну, санкції, зростання вартості фінансування та інші макроекономічні проблеми. Якщо до цього додадуться систематичні пошкодження цифрової інфраструктури, це створить додаткові ризики для стабільності банків
Андрій Новак підкреслив, що дата-центр - це не просто будівля із серверами. Це інфраструктура, яка забезпечує зберігання, обробку та доступ до величезних масивів інформації, необхідної для роботи банків: від даних про рахунки й депозити до кредитних історій і фінансових операцій.
Звичайно, не всі ці дані обов’язково зберігаються в одному місці, а великі банки зазвичай мають резервні системи. Але якщо пошкодження інфраструктури призводить до втрати доступу до критично важливих даних або до порушення роботи систем їхньої обробки, наслідки можуть виходити далеко за межі звичайного технічного збою
Якщо банк втратить доступ до критично важливих даних про власників депозитів, кредитних зобовʼязань та історії фінансових операцій, це може ускладнити обслуговування клієнтів і проведення платежів.
Якщо банк втрачає доступ до відповідних даних, це не означає автоматичного зникнення грошей клієнтів або анулювання їхніх прав. У великих фінансових установах інформація зазвичай дублюється, а операції можуть фіксуватися в кількох системах. Проте навіть тимчасова неможливість отримати доступ до необхідних відомостей може ускладнити обслуговування клієнтів, проведення платежів і перевірку окремих транзакцій. А якщо пошкоджені основні та резервні системи, відновлення може бути значно складнішим і тривалішим
Тобто для звичайних росіян найбільш відчутним наслідком може стати не втрата грошей, а неможливість певний час ними скористатися. Людина не зможе оплатити покупку карткою, переказати кошти родичам або провести терміновий платіж. Якщо ж проблеми триватимуть довго й охоплять значну частину банківської інфраструктури, це вже може впливати на економічну активність.
Що буде, коли українські удари охоплять кілька банків?
Один банк може відновити роботу після технічного збою або скористатися резервними системами. Але якщо удари по дата-центрах повторюватимуться й охоплять інші великі російські банки, наслідки можуть бути масштабнішими.
За словами Андрія Новака, фінансові установи пов’язані платіжною інфраструктурою, міжбанківськими розрахунками, кредитуванням бізнесу та фінансуванням різних секторів економіки. Тому серйозні проблеми в роботі однієї системно важливої установи можуть створювати труднощі для її клієнтів і контрагентів, а також збільшувати навантаження на інші банки.
Уявімо, що велика російська компанія не може вчасно провести платіж через проблеми в банку, який її обслуговує. Вона затримує розрахунки з постачальником, той не може вчасно заплатити своїм партнерам, а ті, своєю чергою, відкладають інші виплати. Так технічний збій поступово може перетворитися на проблему для реального сектору економіки.
Якщо такі перебої охоплюють кілька великих банків одночасно, ризики для бізнесу та фінансової системи зростають
Водночас багато залежатиме від того, наскільки добре банки підготувалися до таких сценаріїв. Наявність незалежних резервних дата-центрів, копій даних, альтернативних каналів зв’язку та відпрацьованих процедур відновлення може допомогти уникнути тривалої зупинки роботи. Проте резервування потребує постійного обслуговування й не гарантує захисту від усіх можливих проблем.
Чи побіжать росіяни знімати готівку?
Постійні повідомлення про збої в роботі великих банків можуть впливати не лише на доступність фінансових послуг, а й на довіру людей до системи. Якщо росіяни регулярно стикатимуться з проблемами під час переказів або оплати покупок, частина з них може вирішити зняти готівку чи перевести заощадження до іншого банку.
Це, своєю чергою, може створити додатковий тиск на фінансові установи. Особливо якщо технічні перебої відбуватимуться на тлі інших економічних проблем і сумнівів у стабільності банків.
Частина вкладників може вирішити зняти готівку або перевести гроші до іншої установи, навіть якщо безпосередньо їхній банк не постраждав. Це може створити додатковий тиск на ліквідність банківської системи. Якщо ж одночасно з технічними проблемами погіршуватиметься загальний фінансовий стан банків, ризики панічної поведінки вкладників можуть зрости
Однак, як додав експерт, масове зняття готівки не є неминучим наслідком таких атак. Для виникнення банківської паніки зазвичай має збігтися кілька чинників: втрата довіри, сумніви в платоспроможності банків, обмежений доступ до коштів і недостатньо переконлива реакція регулятора.
Чи витримає російська економіка систематичні удари?
За словами Андрія Новака, російська банківська система вже перебуває під серйозним економічним тиском через війну, санкції, зростання вартості фінансування та інші макроекономічні проблеми. Регулярне пошкодження цифрової інфраструктури може посилити ці труднощі, змушуючи банки витрачати додаткові кошти на відновлення систем, ремонт обладнання та підтримання резервних потужностей.
Водночас між порушенням роботи окремих банківських сервісів і крахом усієї банківської системи є велика різниця. Навіть у разі серйозних збоїв банки можуть відновлювати роботу, використовувати резервні системи, а центробанк росії - надавати ліквідність і запроваджувати антикризові заходи.
Теоретично такий сценарій можливий, якщо серйозні технічні проблеми збігатимуться з фінансовими труднощами, втратою довіри вкладників і проблемами з ліквідністю… Водночас економічний ефект від таких пошкоджень не варто недооцінювати. Банківська система є одним із механізмів, через які функціонує вся економіка. Вона забезпечує розрахунки між підприємствами, кредитування, виплату зарплат, фінансування торгівлі та обслуговування державних і приватних фінансових потоків. Якщо її робота систематично ускладнюється, це може збільшувати витрати бізнесу, затримувати платежі, погіршувати доступ до фінансування та знижувати економічну активність. У масштабах країни такі проблеми можуть посилювати негативні наслідки інших економічних потрясінь
Ефект доміно: як удари по дата-центрах паралізують російський бізнес19.10.26, 14:26
Окремий аспект - здатність росії фінансувати війну. Економічне ослаблення може обмежувати ресурси, якими російська влада розпоряджається для військових потреб. Проте, як зазначає Андрій Новак, не можна стверджувати, що удари по економічній інфраструктурі автоматично призведуть до припинення бойових дій або розпаду держави.
Радянський Союз, наприклад, розпався на тлі глибокої економічної та політичної кризи, але було б спрощенням пояснювати його розпад виключно економічними причинами. Так само не можна стверджувати, що російська федерація обов’язково розпадеться через удари по її економічній інфраструктурі. Проте систематичний економічний тиск, обмеження доступу до технологій, проблеми з експортними доходами та зростання витрат на війну можуть зменшувати ресурси, якими російська влада розпоряджається для фінансування військових потреб
Отже, систематичні удари по дата-центрах російських банків не обов’язково призведуть до миттєвого колапсу фінансової системи. Але якщо вони спричинятимуть тривалі перебої в роботі кількох великих установ, наслідки можуть відчути і звичайні клієнти, і бізнес, і економіка росії загалом. Головним чинником стане те, чи зможуть банки щоразу швидко відновлювати інфраструктуру та підтримувати безперервність фінансових операцій.