Тема виїзду українців за кордон стала найглибшою лінією суспільного розділення та активно використовується для маніпуляцій і розпалювання конфліктів. Про це свідчать результати моніторингу ГО CAT-UA (Communication Analysis Team - Ukraine), проведеного на замовлення ГО "Інтерньюз-Україна", передає УНН.
Деталі
Дослідження охопило аналіз щонайменше 350 найпопулярніших дописів у соцмережах за вісьмома резонансними темами 2025 року. За даними аналітиків, дискусія навколо біженців була однією з найбільш емоційних і конфліктних - із взаємними образами та високим рівнем мови ворожнечі.
Як зазначають у CAT-UA, загальний рівень хейту щодо соціальних груп у порівнянні з 2022 роком суттєво зменшився, однак біженці залишаються єдиною групою, щодо якої агресивна риторика фактично толерується в публічному просторі.
В Україні сьогодні неприпустимо хейтити мешканців різних регіонів чи мовні групи - за це швидко настає суспільне засудження. Але щодо біженців мова ворожнечі досі вважається допустимою
За результатами дослідження, тема біженців активно використовується як інструмент політичної боротьби - зокрема для критики влади, що посилює напругу між тими, хто виїхав, і тими, хто залишився в Україні. Також у дискусіях фіксується присутність проросійських акаунтів, які намагаються підживлювати конфлікти та взаємні звинувачення.
Голова правління ГО "Інтерньюз-Україна" Костянтин Квурт наголосив, що подібні дослідження допомагають зрозуміти критичні точки напруги в суспільстві та протидіяти їх штучному загостренню.
Лише суспільство, яке усвідомлює власні розбіжності, здатне їх подолати й не дозволити ворогу використати їх проти нас
Автори дослідження рекомендують зосередитися на подоланні розділення між тими, хто виїхав за кордон, і тими, хто залишився, а також формувати об’єднавчі наративи та відкрито говорити про спроби росії дестабілізувати українське суспільство через інформаційні кампанії.
Нагадаємо
Чехія отримала 11,7 мільярда крон (482,6 мільйона євро) від праці українських біженців. Це перевищило державні витрати на гуманітарну допомогу, яка за чотири роки становила 32 мільярди крон (1,336 мільярда євро).