Деталі
За результатами опитування, 19% опитаних оцінюють ймовірність повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну як високу, 33% – як середню, 20% – як низьку, тоді як 25% вважають, що немає жодної загрози. Кількість опитаних, які не вбачають загрози, суттєво різниться за регіонами: від 14% на Заході до 42% – на Сході країни.
Разом з тим, більшість опитаних (64%) впевнені, що Україна зможе відбити напад, якщо вторгнення Росії відбудеться. Третина – не впевнені в цьому. Кількість опитаних, які вірять у власні Збройні сили, переважає у всіх регіонах країни (відносно більше на Заході і в Центрі, відносно менше – на Сході).
"За останні кілька днів оцінка ймовірності загрози як високої зменшилась з 28 до 19%. Водночас, з 58 до 64% зросла впевненість громадян, що Україна зможе відбити напад, якщо вторгнення Росії відбудеться", - вказали автори дослідження.
Довідково
Опитування проводилося 16-17 лютого серед населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1722 респонденти. Метод опитування: CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше ніж 2,4%.
Контекст
Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Головна вимога голови Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
Росія виставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Проте, Москва чекала і на письмові відповіді, які США та НАТО передали РФ 26 січня. Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила у відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" обліку трьох ключових вимог, включаючи нерозширення НАТО.
Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.
Занепокоєння посилилися, коли 11 лютого Сполучені Штати заявили, що російське вторгнення в Україну може статися “у будь-який час”.