Але вже сьогодні білоруський уряд активно готується до її впровадження.
"Ми повертаємося до практики, коли можна прийти в будь-який магазин і здати тару. Зараз в вартість товару включена вартість упаковки, і, викидаючи упаковку, ми викидаємо гроші і збільшуємо кількість твердих комунальних відходів.
Депозитно-заставна система - це перспективна ідея, тому що вона включає в себе не тільки скло, але і пластик, алюміній та інші матеріали. Повинна бути створена інфраструктура, щоб практично в будь-якому місці можна було прийти і повернути тару", - сказав Р.Міхалевич.
Тим часом Україна "пасе задніх". Зареєстрований законопроект №5614 "Про систему збору та утилізації тари" до цих пір так і не розглянутий у ВР.
А реалізація Національної стратегії поводження з відходами розрахована на 10 років довше, ніж білоруської, - до 2030 року і має вельми розмиті формулювання.
Тож, схоже, що Білорусь таки випередить Україну і впровадить депозитну систему набагато раніше.
Нагадаємо, принцип роботи депозитної системи збору тари полягає в тому, що при здачі тари в спеціальний автомат, він повертає частину грошей, сплачених при купівлі напою. Чим більше пляшок здається — тим більше тари можна повторно використовувати або переробляти. Це, в свою чергу, зменшує кількість сміття, яке осідає в океанах і на звалищах.
Додамо, депозитна (заставна) система збору тари успішно діє в Швеції, Німеччині, Норвегії, Фінляндії, Данії, Естонії. Наприклад, в Норвегії завдяки цій системі збирають 95% тари, в Фінляндії — 93,3%, а в Данії — 89%.