Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розкритикував Бюро економічної безпеки за спробу обдурити членів комітету використанням старих даних у звітності щодо досягнень БЕБ за минулий рік, зокрема відшкодування збитків державі. За його словами, завищення показників не лише підриває довіру до самого органу, а й ставить під сумнів реальні результати боротьби з економічними злочинами, пише УНН.
Ви не дасте мені збрехати, одним з перших на своєму каналі, публічно я висловлюю щиру подяку, БЕБ, якщо щось відбувається позитивне. Але якщо ви публікуєте, оголошуєте недостовірні дані, ви цим дискредитуєте і себе, і нас, і всю нашу справу. Так не може бути. Дивіться, ви зазначили в звіті, що за результатами 2025 року відшкодовано збитків державі грошима, тільки що Ви це підтвердили, на суму 3,8 мільярда гривень. Аналіз, проведений нами, вашої ж наданої нам інформації, свідчить про те, що 2,8-2,9 мільярди гривень – це взагалі не 2025 рік. Це з 2022 по 2024. Навіщо Ви пишете недостовірні дані в звіті БЕБ?
Голова податкового комітету підкреслив, що його висновки ґрунтуються не на припущеннях, а на аналізі конкретних платіжних доручень із зазначенням дат проведення платежів.
У нас є конкретні таблички з переліком платіжних доручень по датах - кожне платіжне доручення, де ми, зіставивши всі ці цифри (…) воно все зрозуміло і все видно, що власне це попередні періоди
За його словами, якщо враховувати лише фактичні надходження за 2025 рік на відповідні бюджетні рахунки, сума відшкодування становить лише близько 47 млн грн, а не 3,8 млрд грн, як намагалися запевнити в БЕБ.
Окремо голова податкового комітету звернув увагу на практику, яка, на його думку, спотворює реальну картину результативності роботи правоохоронців.
Він навів приклад справи приблизно на 70 млн грн, де компанія внесла кошти для врегулювання претензій у межах кримінального провадження у 2024 році. Після цього провадження було закрито, а сама сума потрапила до статистики БЕБ як відшкодовані державі збитки.
Однак згодом підприємство повернуло ці кошти з бюджету як переплату податкових зобов'язань.
Не треба видавати перемоги, яких немає. Ви цим дискредитуєте себе, ви цим дискредитуєте довіру до себе і ставите під сумнів реальні перемоги, які у вас є
Криза довіри до Бюро
Заява Гетманцева тільки підсилила вже існуючі претензії до Бюро економічної безпеки через корупційні викриття співробітників БЕБ, критику бізнес-спільноти щодо використання кримінальних проваджень як інструменту тиску та дискусії про необхідність перевірки справ, які розслідує бюро.
За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у двох окремих кримінальних провадженнях викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро, які використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди.
Один, за даними слідства, він вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який раніше фігурував у справі щодо виготовлення та збуту підроблених грошей, за те, щоб не притягнути його повторно до кримінальної відповідальності. Інший - пообіцяв представниці підприємства посприяти у видачі ліцензії на зберігання пального через свої зв’язки у податковій службі за 2 тисячі доларів.
Система, яка має захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто намагається використати посаду для власного збагачення
Народні депутати, опитані УНН, заявили про необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ на предмет їх замовності. Вони також вказують на необхідність перезавантаження і очищення правоохоронного органу.
Показовим кейсом для перевірки законності кримінальних проваджень, які розслідує Бюро економічної безпеки, може стати низка кримінальних проваджень проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує низку справ щодо щонайменше п'яти українських авіакомпаній, серед яких МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", "Н3ОПЕРЕЙШІНС" та "Скайлайн". Ці авіаперевізники беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лі зинг і в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження за ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і судовим рішенням, які вже сформувалися в Україні.
Українські суди вже неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, вказуючи, що лізинг транспорту – це не роялті.
Цю позицію поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці у сфері міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Саме тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.