Румунський депутат про чутливі моменти українського закону про освіту, ООН і Чорне море

У бліц-інтерв'ю УНН, Джеорджеску також запевнив, що симетричні питання щодо українців в Румунії не виникають.

- Як ви оцінюєте відносини між Україною і Румунією на сьогоднішній день?

- За останній час відносини між Україною і Румунією змінювалися, принаймні, двічі. По-перше, з моменту вторгнення Росії в Україну і румунський народ завжди сприймав це зі співчуттям. Другий етап - це зміна законодавства в галузі освіти в Україні. Насправді, не були порушені саме права румунів, були порушення в права нацменшин на самовизначення. Є думка і надія на те, що всі ці чутливі моменти і факти, ми говоримо про освіту, будуть вирішені дипломатичним шляхом. Я думаю, що відносини між Румунією і Україною в даний момент перебувають в нормальних умовах. Я б сказав, що не надто хороші, але й не погані, і я думаю, що європейський курс України також допоможе вирішити ці невеликі неточності щодо останніх питань, що виникли.

- Відомо, що на рівні експертів уже йдуть засідання комісії з питань освіти. У вас є інформація про останні досягнуті напрацюваннях?

- Обговорення проходили на дипломатичному рівні, були спроби з боку румунської влади висловити свою думку і ясно висловитися про те, що від положень нового Закону про освіту може постраждати велика кількість представників румунської громади. В основному, у румунів (в Україні - ред.) виникнуть перешкоди в їх праві на освіту на своїй рідній мові. На цьому етапі можна сказати, що з української сторони, того, що я спостерігав прямо, ніяких кроків назад не робилося, проте і бажання нав'язати цей закон залишається. Я сподіваюся, що всі дипломатичні дії в кінцевому підсумку приведуть до вирішення, з тим щоб, з одного боку, українська держава поважала і схвалював рамки, в яких румунські громади можуть здійснювати свої права на освіту рідною мовою, з іншого - щоб напруженість, що виникає в суспільствах, зникла.

- У Румунії проживають українці, розкажіть, як ви будуєте тут процес навчання рідною мовою для національних меншин?

- Це риторичне питання. Як я вже говорив раніше, я фахівець в області освіти. Відомо, що Румунія є зразковою моделлю забезпечення прав національних меншин. Безумовно, є певна модель. З моєї точки зору, ніде в світі немає держави, яка надає стільки свободи і прав національним меншинам, як це робиться в румунських кордонах. Я говорю це, як професор історії, і з іншого боку, як учитель, який мав доступ до такої інформації і досліджував національно-етнічну топографію - у мене також була дисертація з цього питання, а по-третє, з точки зору особи, що приймає політичні рішення. Я думаю, що ці меншини більш ніж задоволені своїми правами і свободами. Що стосується політичних прав і свобод, нацменшини представлені в парламенті, є ціла група (депутатів - ред.) представників нацменшин.

Що стосується, громад, які прагнуть навчання своєю мовою, я говорю зараз не тільки про українців, а про абсолютно всіх представників нацменшин, вони отримують підтримку місцевих органів влади, центральних органів влади, і навіть законодавчий контекст є сприятливим. Тобто парламент надав Закон про освіту. Можу сказати, що я навіть іноді відчуваю розчарування, що у меншості може бути більше прав, ніж у більшості. Проте, я вважаю, що надання прав меншинам - це можливість поважати свою рідну країну.

- Не дивлячись на суперечності, як буде йти діалог на міжнародній арені? Наприклад, що стосується голосування в ООН за введення миротворчої місії на Донбасі?

- Румунія, буде поважати своїх міжнародних партнерів. З метою підтримання миру буде вирішуватися в ООН питання миротворчої місії на Донбасі шляхом голосування. Наскільки я розумію, питання в тому, як буде голосувати Румунія? Я думаю, що в цей момент Румунія буде голосувати так, щоб всі військові партнерства і всі міжнародні зобов'язання зберігалися. Румунія була надзвичайно вірним і справедливим партнером для всіх міжнародних, громадських і військових організацій. Я не думаю, що можуть бути зроблені будь-які дії, в яких Румунія не виконала б свої зобов'язання.

- В окупованому Криму РФ посилює свій військовий потенціал, перетворюючи півострів, фактично на військову базу. Як Румунія розглядає ці дії через призму своєї національної безпеки в акваторії Чорного моря?

- Це дуже тонке питання і дійсно це впливає на розстановку сил в Чорному морі, і присутність Росії в Криму без будь-якої дискусії - сигнал дуже чіткий. Я вважаю, що у Румунії є дипломатичні ресурси, тож через діалог про справедливі і ліберальні позиції можна знизити напруженість між румунською та російською дипломатією, починаючи з присутності військ в Криму. Дійсно, такі дії Росії можуть викликати дискомфорт у Румунії, і як з дипломатичного боку, так і в румунських збройних силах. Я вважаю, що дипломатичними зусиллями все буде вирішено, щоб Чорне море залишалося районом миру, а не військової напруженості.