Експорт України: ілюзія відкритих кордонів з ЄС

За перше півріччя експорт українських товарів до країн ЄС становив трохи більше 8 млрд дол. США. Імпорт їх товарів у нашу країну - 9,5 млрд дол. США. Таким чином маємо від'ємне сальдо обсягом понад 1,3 млрд дол., що на 150 млн дол. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі негативну тенденцію пояснюють збільшенням імпорту паралельно з нарощуванням експорту, а також підняттям світової цінової кон'юнктури.

Однак, експерти більш песимістичні в оцінці процесу. Вони вказують, що якщо і далі так піде, Україна скотиться до рівня тих країн, яких використовують як сировинні придатки.

"У нас 90 країн світу є сировинними придатками, тому що постачають в основному аграрну, сировинну чи іншу продукцію. І жодного розвитку не мають, вони залишаються на своєму місці. І ми можемо скотитися до їх рівня", - зазначив колишній міністр економіки Володимир Лановий.

Експерти стверджують, що з 2013 року, незважаючи на кардинальні векторні зміни, по суті нічого не змінилося. Україна втратила ринок СНД, але завоювати ринок ЄС так і не змогла.

"Експорт України в окремі країни ЄС трохи зріс - наприклад, до Німеччини, Польщі, але в Італію і Францію - ні. З деякими країнами вийшло, а з деякими - ні. Я з самого початку говорив, що фізично неможливо буде компенсувати за рахунок ринків ЄС втрату ринку СНД.

Оптимальний варіант: торгувати і з ЄС, і зі Сходом. У 2013 році експорт в ЄС був нічим не гірше, ніж зараз. І коли мені кажуть, що зараз експорт у ЄС 40% - так він і раніше був таким, нічого не змінилося", - сказав економічний експерт Олександр Охріменко.

За словами колишнього міністра економіки Володимира Ланового, нинішня ситуація була абсолютно прогнозована. Не варто було розраховувати на "теплі обійми" ЄС.

"Я говорив, що не треба розраховувати, що до ЄС нам відкриють двері і зустрінуть теплими обіймами. Раніше не треба було на це розраховувати, нічого не змінилося і сьогодні. Все так і залишається, економіка сама повинна знайти собі ринки. Не треба сподіватися, що сировинна продукція, яку ми поставляємо до ЄС, дасть нам якісь прибутки та надприбутки. Не треба думати, що ЄС буде закривати свої підприємства, щоб наші туди постачали продукцію", - пояснив він.

Діставши від ЄС відкоша, Україна знайшла ринки збуту в країнах Близького Сходу, Африки, Індії та Китаї.

"Україна сьогодні досить відчутна на світовому ринку, з точки зору постачальника продовольства. Ми у багатьох регіонах обігнали Європейський Союз, перемогли в конкурентній боротьбі і сьогодні є основними постачальниками продукції в регіон Близького Сходу, Африки і Індокитаю. Зазвичай це все насторожує ЄС, і якщо він відкриє для нас двері, то вистояти у конкурентній боротьбі без істотного збільшення дотацій своїм фермерам не вдасться", - сказав народний депутат Леонід Козаченко.

За його словами, поки Україна дотримується європейських квот, західні країни завалюють нас в необмежених кількостях своїми товарами.

"Те, що ми за 5 днів виробляємо - це і є та квота, яку ми можемо використовувати протягом року. Разом з тим, вони можуть везти нам, що хочуть. Ми відкрили для них всі двері і не маємо жодного мита на ввезення їх продукції.

Щоб цю ситуацію змінити, треба дуже серйозно тиснути з політичного боку, переконуючи їх у тому, що якщо Україна стане частиною європейського ринку - це буде найбільший світовий постачальник продовольства, і ми можемо обійти США, які сьогодні є постачальником №1", - підкреслив він.

Поки ж ЄС обороняється від України, нашій країні залишається лише утримувати позиції на вже завойованих ринках.

"Ми відкриваємо нові ринки збуту, які все більше доступні для нас. Вони є перспективними. Більше 70% зернових ми поставляємо в Саудівську Аравію, понад 50% імпорту Єгипту забезпечуємо ми. Нам там комфортно і нас там ніхто не може обійти, ні ЄС зі своїми 28 країнами, ні США, ні всі вони разом узяті. Є китайці, які відкрили для нас двері, США, які забирають нашу продукцію без ГМО, сою і кукурудзу, наприклад. У нас є, куди постачати, головне, щоб були гроші вирощувати", - резюмував Л.Козаченко.