росія контрабандою вивозить українське зерно, щоб оплачувати війну путіна. Розкрито схему

Деталі

AP використовувала супутникові знімки та дані морських радіопередавачів, щоб відстежити три десятки суден, які здійснили понад 50 рейсів із зерном із окупованих росією районів України до портів Туреччини, Сирії, Лівану та інших країн.

Крадіжка, яка, за словами експертів-правознавців, є потенційним військовим злочином, здійснюється багатими бізнесменами та державними компаніями в росії та Сирії, деякі з яких вже зіткнулися з фінансовими санкціями з боку США та Європейського Союзу.

На супутниковому знімку від 11 липня видно, що "Лаодикія" стоїть на причалі у Феодосії. Радіотранспондер корабля було вимкнено. Через два тижні, коли судно прибуло до ліванського портового міста Тріполі, там заявили, що судно перевозить зерно з невеликого російського порту на іншому березі Чорного моря. У копії суднових документів, отриманих AP, зазначено, що портом відправлення є Кавказ, росія. Його вантаж був вказаний як близько 10 000 тонн "російського ячменю і російського борошна в мішках". Відправником вантажу була вказана компанія "Агро-Фрегат", а покупцем - компанія Loyal Agro Co Ltd., оптова бакалійна лавка зі штаб-квартирою в Туреччині.

Представник Loyal Agro повідомив АР, що компанія прийняла 5000 тонн борошна, а решта вантажу вирушила до Тартусу, Сирія.

"Ми досягли угоди з росією, борошно надійшло з росії, - сказав представник компанії. - Якби борошно було вкрадено, то влада Лівану не дозволила б його ввозити".

Але «Лаодикія» не могла забрати свій вантаж на Кавказі, у російському порту, вказаному у документах. Корпус корабля, глибина якого досягає 8 метрів, сяде на мілину у відносно мілководному порту, який, за даними російського транспортного регулятора, може приймати лише судна з максимальною глибиною 5,3 метра.

Порт у Феодосії більш ніж удвічі глибший – легко може вмістити велике судно.

AP відстежило 10 рейсів, здійснених «Лаодикією» та її спорідненими судами – «Сурією» та «Фінікією» – від узбережжя України до портів Туреччини, Сирії та Лівану.

Іншою компанією, що займається контрабандою зерна, є Об'єднана суднобудівна корпорація, російський державний оборонний підрядник, який будує військові кораблі та підводні човни для вмф росії. У квітні компанія та її вище керівництво потрапили під санкції Сполучених Штатів за постачання зброї для воєнних дій росії.

Компанія через свою дочірню компанію Crane Marine Contractor купила три вантажні судна лише за кілька тижнів до того, як путін вторгся в Україну, відходячи від своєї основної діяльності з постачання важких підйомних платформ для нафтогазової галузі.

Три кораблі здійснили не менше 17 рейсів між Кримом та портами Туреччини та Сирії.

Під час типового рейсу в середині червня 170-метрове судно під назвою «Михайло Ненашев» було зняте супутником під час завантаження на підконтрольному росії зерновому терміналі «Авліта» в Севастополі, Крим, при цьому його радіопередавач був вимкнений. Екіпаж корабля знову ввімкнув сигнал через два дні, перебуваючи у Чорному морі.

Він повернув на південь, у бік Середземного моря, і 25 червня прибув до Дертйол, Туреччина, де через два дні на ексклюзивному відео, отриманому AP, видно, що він стоїть біля причалу, що належить MMK Metalurji, виробнику сталі.

MMK Metalurji - турецька дочірня компанія Магнітогорського металургійного комбінату, великого російського металургійного конгломерату, контрольованого Віктором Рашниковим, російським мільярдером, близьким до путіна. Рашников та його компанія потрапили під санкції Сполучених Штатів, Європейського Союзу та Сполученого Королівства за надання доходів та обладнання на підтримку військових дій росії.

Як і у випадку з «Лаодикією», осад «Ненашева» занадто глибокий, щоб швартуватися в порту Кавказа.

Після вторгнення світові ціни на зерно різко підскочили, збільшивши прибуток російських контрабандистів та спровокувавши те, що 15 вересня директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі назвав "цунамі голоду", від якого постраждало щонайменше 345 мільйонів людей.

Український агрохолдинг HarvEast повідомив, що росіяни забрали близько 200 000 тонн зерна, яке, за словами генерального директора Дмитра Скорнякова, коштувало його компанії приблизно 50 мільйонів доларів.

"Щоб його вкрасти, вони просто їздять у Ростов і Таганрог, невеликі російські порти, змішують його з російським зерном і кажуть, що це російське зерно", - сказав Скорняков.

Схоже, те саме відбувається і в морі.

Супутникові знімки та дані транспондерів показують, що великі вантажні судна, які стоять на якорі біля берегів росії, зустрічаються з дрібнішими суднами, що перевозять зерно як з кримських, так і з російських портів, що приховує справжнє походження вантажу. Потім ці більші судна доставили змішане зерно до Єгипту, Лівії, Іраку та Саудівської Аравії.

Високий попит на зерно полегшує росіянам пошук покупців, вважає Роман Нейтер, науковий співробітник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.

"Продати вкрадене з України зерно не буде жодною проблемою", - сказав він.

Yayla Agro, яка виробляє упаковані сушені продукти та готові до вживання страви, які регулярно зберігаються на полицях турецьких супермаркетів, заявила, що закупила 8800 метричних тонн кукурудзи, доставленої російським кораблем до турецького порту Бандирма 17 червня. Вантаж коштував близько 2,7 мільйонів доларів.

У заяві для AP Yayla Agro заперечує, що колись купувала зерно із окупованих росією територій України, і каже, що коносамент, сертифікат походження та інші офіційні документи показують, що судно було завантажене у порту Кавказа.

Yayla Agro також підтвердила купівлю 7000 метричних тонн кукурудзи в іншого російського судна 24 червня.

Роль Туреччини в крадіжці українського зерна є особливо чутливою, оскільки країна НАТО спробувала зіграти роль посередника між двома воюючими країнами.

У липні Туреччина допомогла укласти угоду між росією та Україною, яка дозволяє обом країнам експортувати зерно та добрива через безпечні коридори у Чорному морі. Угода не стосувалася зерна, вивезеного росією з окупованих територій.

Тим не менш, є також ознаки того, що сам турецький уряд може бути одержувачем зерна. AP та FRONTLINE відстежували рейси з Криму до Туреччини контрабандних суден «Михайло Ненашев», «Лаодикія» та «Сурія» до доків приморських елеваторів, якими керує Турецька рада з зерна, державна організація, яка імпортує та експортує зерно та іншу сільськогосподарську продукцію.

Хоча турецька влада зобов'язалася зупинити незаконну контрабанду, міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив на червневій пресконференції, що його країна не знайшла жодних доказів контрабанди.