Гетманцев: міжнародні партнери не повинні думати, що взяли нашу країну на утримання

КИЇВ. 3 травня. УНН. Повномасштабна війна принесла із собою не лише смерть та страждання, вона негативно позначилася і на економіці України. Але разом з тим війна змінила наше мислення і, як будь-яка криза, дала шанси, якими необхідно скористатися. Про те, як змусити економіку працювати в умовах воєнного часу, як інтегруватися в економіку Євросоюзу та чому не можна знижувати податки, поговорили з головою комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетмацевим.

Спілкування з нардепом відбулося у розпал паливної кризи, коли в чергах на АЗС автомобілісти стояли по 3 – 4 години, щоб заправити авто максимум на 20 літрів пального (на деяких заправках заправляли не більше 10 л).
З проблеми нестачі палива і розпочали нашу розмову.

- На останньому засіданні комітету розглядали законопроект 7311 («Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо окремих податків та зборів у період військового, надзвичайного стану», яким скасовується ціла низка норм, запроваджених на початку військового становища – ред.) та виключили норму щодо бензину. Чому?

Є певний дефіцит на ринку пального. Формальна відповідь: вирішили продовжити консультації із урядом. Якщо говорити по суті, то для ліквідації дефіциту на ринку необхідно вжити кількох заходів, до переліку яких на даний момент підвищення або повернення акцизів не входить. До цього потрібно повертатися обов'язково, але після консультації.

– У 7311 було закладено норму, яка прибирала пільги щодо розмитнення автомобілів. Навіщо необхідно було радикально прибирати норму для того, щоб зараз повертатися до стану до її скасування. Адже зрозуміло було, що знайдуться люди, які, скажімо так, зловживатимуть цією нормою.

Я не говорив би «зловживати» – це слово тут не застосовується. Уряд дозволив завозити на територію України автомобілі без сплати податків. Це було обґрунтовано великою кількістю автомобілів, які були знищені внаслідок військових дій. Необхідно було поповнити автопарк для того, щоб знизити ціну на автомобілі в Україні та дати можливість людям якщо не завезти, то купити дешевшу машину. Рішення ухвалили та було завезено близько 30 тисяч авто. Кількість автомобілів збільшується досить швидко.

Але виникли страшні черги. Не пропускають гуманітарку, не пропускають бензин, інші товари. І це призводить до того, що розв'язання проблеми з поповнення автопарку спровокувало глибші проблеми. Тому й розглядаємо це питання зараз.
І втрати бюджету, адже рішення стосувалося не лише авто – це був один із пунктів. Ми звільнили від ПДВ та мита все, що ввозиться платниками двовідсоткового податку. Тому що наприкінці березня, коли ухвалювалося це рішення, існувала досить серйозна проблема дефіциту. Якби ми цього не зробили, то незрозуміло, як би прожили цей місяць. Але зараз проблему дефіциту вирішили. І тепер рішення (про скасування податків та мит – ред.) більше шкодить нашим виробникам. Тому що їх товар виходить дорожчим, ніж те, що йде з-за кордону.

- Дефіциту не буде?

Не буде. Ми можемо це чітко стверджувати. Дефіциту товарів народного споживання першої необхідності, за забезпечення якими відповідає держава, не очікується. Якщо не буде віскі – цю проблему люди переживуть. А перлова крупа, хліб, молоко та ковбаси – точно будуть. Скільки б не воювали, хоч би якою була ситуація на фронті – ці товари будуть вироблятися.

– А скільки підприємств евакуювалися до західного регіону?

Близько 450. Половина працює. Крім того, у нас стабільно 1500 заявок на роботу.

– Чи є пріоритетність у тому, яким підприємствам насамперед допомагаєте евакуюватися?

Звісно, пріоритетність є. По-перше, це виробники товарів першої необхідності. По-друге, це промисловість, промислове виробництво. По-третє, це випадок. Однією з перших перевезли клініку у Києві. Сталося так, що у фурі було місце. Ми б її не перевозили першочергово. А це було ще на початку березня. Різні бувають обставини.

– В одному з інтерв'ю, понад тиждень тому, ви досить скептично оцінювали збір податків за березень у квітні. Кілька днів тому ви оптимістично оцінили результати. За рахунок чого було перевиконано план?

Ми завжди розраховуємо на найгірше. У нас є два бюджетоутворюючі джерела: податкова та митниця. І зараз бачимо, що податкова перевиконала план і березня, і квітня. Митниця катастрофічно недовиконала, але тому що ми запровадили правила, про які говорили раніше. Лише вісім митниць працює на заході. Безліч факторів – об'єктивних та суб'єктивних – для того, щоб митниця недовиконала план. Але план досить умовний – це мирний план, затверджений ще 2021 року. Тоді ми передбачали зростання економіки, і завдяки цьому такі цифри записували. А те, що податкова перевиконала план – подвиг бізнесу, подвиг податкової у війну.

- Справді складно…

Це практично неможливо. Ніхто не вірив, що перевиконаємо. У березні (за лютий – ред.) сильно перевиконали. Перевиконали рахунок прибутку банків, дивідендів. А зараз взагалі жодних резервів не було. Тому працюємо з кожним платником податків окремо.

- Говорили, що назвете після Великодня тих, хто не платить.

Почали платити. Встали на шлях виправлення.

- Бюджет воєнного часу. Ви згадали про дивіденди. Держпідприємства сплатили дивіденди наперед. Чи не проїдаємо ми майбутні запаси? За що жити? Жити за зовнішні запозичення?

Ми отримуємо досить велику допомогу від партнерів. Так, у нас є недонадходження до бюджету. Різниця між надходженнями та тим, що витрачаємо – у п'ять-сім мільярдів доларів. Це інформація Міністерства фінансів. Ці цифри правильні і цю (різницю – ред.) ми маємо зібрати у вигляді грантів, допомоги, кредитів. Це важко зробити. Ви бачите, як кидаються по всьому світу і прем'єр, і міністр фінансів. І як Президент говорить у кожному своєму зверненні про допомогу. Але це завдання також можна здійснити. Щодо податків – то наше завдання їх платити та збирати. Завдання полягає в тому, щоб фінансувати більшу частину за рахунок податків. Необхідно, щоб наші партнери бачили, що вони не взяли на утримання країну, а розуміли, що країна бореться. Та нам не вистачає, але ми боремося.

- Тільки своїми зусиллями ми можемо показати, що нам можна довіряти.

Так.

– Економіка запрацювала після найскладніших тижнів. Але невизначеність лишилася. Як має діяти влада, за умов невизначеності, щоб економіка продовжувала працювати?

У нас дуже просте, але водночас дуже складне завдання – все для фронту, все для перемоги. Повна мобілізація ресурсів. Економіка на військових рейках. Що це означає? Значить, ми повинні і вже розширили держзамовлення. Займаємось евакуацією підприємств, боремося за кожне робоче місце. Ми працевлаштовуємо переселенців та займаємося їх розміщенням. Все для перемоги. Тил повинен виробляти продукти, годувати людей та сплачувати податки. Фронт повинен тримати оборону та вести наступ. Все заточено на єдину мету…

- Перемога… Про держзамовлення розкажіть. Найпріоритетніші напрямки?

Продукти харчування. Легка промисловість.

- Чи є цифри скільки потрібно робочих місць для внутрішніх переселенців?

Розраховуємо на сім мільйонів внутрішніх переселенців. Це досить велика цифра, і ви розумієте, що працевлаштувати їх досить складно. Ми очікуємо зростання безробіття. Напевно, з усіх завдань, які стоять перед нами, це найскладніше, багатогранне, багаторівневе.

Ми зараз працюємо з військовими адміністраціями для того, щоб надавати їм можливість тимчасових робіт. Працюємо із службою зайнятості для того, щоб надавати їм можливість роботи як такої. Але найголовніше, ви повинні розуміти, що це не адміністративні важелі. Тобто ви не можете створити наказом робочі місця та на ці робочі місця працевлаштувати переселенців. Економіка. Якщо в економіці піде тяга і почнеться попит на працю, то питання вирішиться саме собою. А що для цього треба? Для цього потрібно той план Маршала, про який так багато говорили, починати реалізовувати вже зараз. За рахунок воєнно-промислового комплексу. Його розвитку. Його релокації у західний регіон. За рахунок сільськогосподарської переробки, рахунок розширення виробництв підприємств, орієнтованих на ринок ЄС, на якому зараз знято квоти. І це дуже важливе рішення, колосально важливе. Його треба буде пролонгувати, і воно буде пролонговане… Все разом – це вирішення питання працевлаштування, переселенців, країни загалом. Над цим ми зараз працюємо.

- Працює новостворена Нацрада з відновлення України від наслідків війни (створена указом президента від 21 квітня 2022 року. Данило Гетьманцев призначено секретарем Нацради – ред.)?

Так. Але минув тиждень, усе було установчим. Цього тижня розпочнеться робоча група. Я, як секретар, задіяний у роботі кожної групи, кожного напряму, але те, що мене цікавить, і у що я глибоко вникатиму – це публічні фінанси. Тут не повинно бути безвідповідальних рішень та експериментів.

– Ви говорили про важливе рішення – зняття ЄС квот на українські товари. Які компанії-товаровиробники можуть скористатися цим насамперед?

Йдеться зараз про те, що ми маємо стимулювати розвиток промисловості, вплітаючи її у певні європейські виробничі ланцюжки. Європейський ринок величезний. Дуже платоспроможний.
Наведу приклад. Сміялися з того, що раніше ми постачали авто, а зараз постачаємо в Європу коробки запалення. Але як би там не було, їх ми постачаємо на більш ніж мільярд доларів на рік. Тобто наша мета – вплести себе у європейські виробничі ланцюжки, виробляючи при цьому товар із високою доданою вартістю. Ми втратимо транзитний потенціал взагалі. Від цієї ілюзії необхідно відмовитись. Ми повинні вмонтувати себе в економіку ЄС.

– Ваш погляд на прогноз, що на західну Україну чекає індустріалізація…

Так, це шанс. Вважаю, що це шанс для західної України. Вони добре це розуміють. Вони дуже беруть активну участь, між собою конкурують за підприємства, які переїжджають. Так, справді, для них це непогана нагода. Хоча я б більше не ділив Україну на західну та східну. Зараз очевидно, що ми всі єдині.

- Давайте поговоримо про податки. Зокрема, про 2% з обороту. Нарікають, що потрібно звітність частіше подавати.

Це воєнний податок. Подання звітності за рік не буде і не повинно бути. Щомісячна звітність. Звітність дуже проста.
- ПДВшники скаржаться, що не зовсім розуміють, як розвиватиметься ситуація після повернення на звичайну систему оподаткування. Чи не буде подвійного оподаткування у деяких випадках?

Це досить вузькі питання, але їх відрегульовано. Можливо, незважаючи на простоту податку деяким складно розібратися. Якщо платник ПДВ починає працювати на 2%, а після закінчення воєнного часу переходить знову на ПДВ, то всі ті операції, зобов'язання та кредит, які у нього були – вони враховуються в його обліку як платника ПДВ і надалі. Навіть збитки не втрачає з податку прибуток. Все послідовно та глибоко відрегульовано. Що власне підтверджується кількістю зареєстрованих платників цього податку — їх під двісті тисяч. Досить велика кількість.

У нас кілька відкриттів є у зв'язку із цими двома відсотками. Дуже багато хто з другої групи єдиного податку перейшли на два відсотки. Тобто люди готові платити більше, але працюватимуть по-білому. Тут ми зробимо висновки, адже у війну тіньова економіка зросла. Але ми ніколи не увійдемо до ЄС, якщо не працюватимемо по-білому... Тому завдання номер один – вийти з тіні – залишається… Те, що стосується 2%, то багатьох спокусила можливість безмитного ввезення товарів, але цього не буде: ми його приберемо, оскільки це шкодить товаровиробнику — платнику ПДВ у країні.

Але сам по собі ажіотаж, сама кількість підприємств, які перейшли, свідчить про те, що система успішна і вона вивела економіку із двотижневого заціпеніння.

- Коли буде прийнято 7311 і цю норму зняття митних платежів для платників 2% буде прибрано, то чи не очікуєте ви, що багато хто відмовиться від цієї системи?

Нічого поганого у цьому немає. Комусь сподобалося, комусь не сподобалося. Ми цей податок передбачили опціонально на воєнний період і дивитимемося, що робити з цим податком після війни.

– Не плануєте продовжувати?

Не можу сказати. Ми хочемо подивитися на цифри, наслідки. За нашими підрахунками, бюджет втратив від цієї системи 280 млн у квітні. Це не багато. І це податок має каскадний ефект. Тобто якщо ПДВ ти платиш за товар один раз, то цей податок накручується щоразу при кожному наступному перепродажі. Відповідно, надходження внаслідок цього можуть зрости. Поки що висновки робити рано. Від цього податку може постраждати перекупник, але він подобається виробникам – це важливо. Він простий в обліку, дуже зрозумілий, і виробник від нього виграє. Нам важливий виробник, і тому ми аналізуватимемо, не робитимемо різких рухів – система працює.

– Коли запрацює Реєстр податкових накладних?

Ми працюємо над тим, щоб підняти його… Нами було прийнято єдине можливе рішення та єдине правильне рішення щодо закриття доступу до Реєстру. Ризики того, що система розбалансується внаслідок непідконтрольності певних регіонів, процесів, які там відбуваються, є неспівставними із зручністю системи. Але зараз ми розглядаємо можливості безпечного запуску системи. Ось якраз у законопроекті 7311 до другого читання будуть поправки для того, щоб система запрацювала. Я гадаю, що реєстрацію накладних ми зможемо відновити.

– Законопроект 7311 коли розглядатиметься? Його відклали, правильно я розумію?

Так, але причини цього формальні, технічні. Не виключаю, що на наступних засіданнях парламенту відбудеться розгляд основного та суміжних законопроектів.

- Підтримка є достатньою у вашого законопроекту?

Там немає нічого суперечливого. Машини ввозити у війну для своїх потреб, коли країна отримує гуманітарку, величезну допомогу з-за кордону дещо дивно. Ви знаєте, що поляки саме тому прибрали гуманітарні коридори на митниці? Гуманітарка з перших днів йшла без черг, без затримок. Черги з євроблях шокували партнерів... і зараз у нас бензин стоїть у чергах по три доби. Поляки відмовили в коридорах для гуманітарної допомоги, пояснивши, що це була добра воля, а за законом вони не мають на це права. Тому ми від авто відійдем, хоча і залишимо можливість для безкоштовного ввезення авто для потреб армії.
Я звертаю вашу увагу: ми не збільшуємо податки, якщо не брати до уваги військовий збір, ми їх повертаємо. А військовий збір ми збільшуємо лише на період надзвичайного воєнного стану.

– Чи є прорахунки – наскільки збільшаться надходження від підвищення військового збору?

9 мільярдів на місяць мінімум.

– Єдиного соціального внеску не плануєте переглядати?

Ні. В який бік? 22% – мінімальний у Європі.

У нас, як і в інших країнах, існує псевдонаукова, але дуже агресивна секта зниження податків. І ця теза про зниження податків міцно засіла у свідомості сектантів. Але будь-яке рішення у фінансах треба приймати не виходячи з віри, а для чогось. Його треба рахувати та обґрунтовувати. Як визначити, чи високі податки? Взяти країни ЄС та порівняти з ними Україну. Якщо це зробити, ви побачите, що ми порівняно невисокі податки. Є проблема якості державного сервісу, що сплачується цими податками. Це правда. Але треба працювати саме над поліпшенням якості сервісу, а не над зниженням податків. Дивіться, у світі найбідніші країни мають найнижчий відсоток перерозподілу національного доходу через бюджет. З іншого боку, я підтверджую те, що податки можна і потрібно знижувати у певних точках зростання, наприклад, Дія сіті, ВПК, сільгосппереробка. Але ми повинні мати розрахунки та таргети, які нам треба досягти. Жодне зниження податків саме собою не тягло божевільного економічного ривка, припливу інвестицій. Існує ціла низка факторів, які необхідні для зростання економіки. Податки навіть до першої п'ятірки не входять. Інфраструктура, відсутність корупції, прозорість сервісів, правоохоронці не злодійкуваті. Це те, над чим нам дійсно потрібно працювати. Прямо зараз.

- Корупцію та злодійкуватість доведеться подолати… але поки що питання знову про автомобілі, що ввозяться з інших країн.

Залишаться пільги для авто, які потрібні армії. Але хто дасть гарантію, що не ввозитимуть умовні «ланоси», які явно не підходять для військових потреб через свої характеристики, але цілком підійдуть для поїздок містом.
Будуть жорсткішими умови контролю. Якщо автомобіль завозиться - він має прийти у військову частину, підрозділ тероборони або лікарню і стати на баланс цієї частини. Нехай його навіть буде знищено згодом. Але за документами – проведено правильно.

Ми не можемо допустити більше, щоби у нас чорну ікру російського виробництва завозили як гуманітарку. І Dolce&Gabbana завозили без сплати податків. Такі факти є. Реальні факти... Ми такого не терпітимемо. Митниця контролюватиме гуманітарку. Будуть огляди. Гуманітарка буде ставитися на облік, і ми перевірятимемо, як вона використовується далі. Тому що ми дискредитуємо саму ідею. Коли дитяче харчування, яке завозиться із Франції, потім перепродують у Львові на ринку. І це не поодинокий випадок, а масове явище. Ми не допустимо, щоб далі наживалися на горі.

– Як боротися?

По-перше, ми посилили відповідальність за перепродаж гуманітарки. По-друге, звичайно, ми зараз посилюємо роботу митниці загалом. З митницею біда. Не тільки. Біда скрізь. І ім'я їй – олігархічно-кланова система.

– Як її зламати?

Вогнем і мечем. Тут лише воля має бути. А як ми її зламали у податковій? У нас у податковій з грудня місяця жодної «скрутки» не пройшло. Ми звільняли людей – вісім начальників обласних управлінь звільнили у січні. Так, ми не дійшли до середньої ланки – зупинили процес, і у війну ми поки що не звільняли. Але війна показала хто є, хто і ми найближчим часом доведемо процес до кінця – без цього ніяк. І не потрібно нових законів, нових органів – просто треба не красти. У податковій не крадуть – вона працює. І тому маємо перевиконання плану. Так, буває бізнесменам і я дзвоню, коли податкова не справляється, не вистачає політичної ваги. Дзвоню і питаю, чому не платить. Задекларував – будь ласка, заплати. Але я не зміг би цього робити, якби хоч у одного з них хоч копійку взяв. А так виходить вибити мільярди для армії.

– Але ми маємо прийти до того, що навіть ваших дзвінків не має бути. Самі мають платити.

Звісно! Але ж війна. Розумію, не повинно бути дзвінків, але коли у вас війна. І коли бізнесмен розповідає про те, що він не заплатить податок за 21 рік. На хвилиночку, за 21 рік. Бо війна. Живучи та працюючи в Одесі. Бо війна. Напевно, мені треба дзвонити. Поки що це (дзвінки – ред.) виправдано. У мирний час – звісно, ні. Взагалі не має бути.

- Коли закінчиться чехарда із бензином?

Це питання до міністерства економіки. Ми могли б більш ефективно займатися цим напрямком. Очевидно, що скасування податків на бензин позбавило державу надходжень – десятків мільярдів – і не призвело до стабілізації цін, через дефіцит, чорний ринок палива та зростання цін на нафту. Очевидно, що в ситуації такої невизначеності скасуванням податків не можна було вирішити будь-яку проблему. Сьогодні вже нікого не хвилює, яка вартість — хвилює лише можливість заправитися. Але я думаю, вони (Міністерство економіки – ред.) висновки зробили і заходи вживуть зараз. Я знаю, що вони працюють над цим.

– Нікому не хочеться купувати бензин за 45 грн у середньому, як прогнозують експерти.

Дизель вже по 45-ть. І бензин теж до цього прийде. Буде і 45, і 50. На жаль.

У разі дефіциту… те, що пропонував зробити я – пропонував працювати державними інтервенціями. Тобто закуповувати паливо та через заправки за фіксованою ціною його продавати таким чином, щоб насичувати попит. Беручи на державу якусь частину вартості та стабілізувати ціни. Це дуже складний процес, трудомісткий. Це складніше набагато процес, ніж лінійне скасування податків. Щохвилини потрібно все контролювати. Але це єдиний ефективний та правильний шлях в умовах військової економіки.

- Він може бути впроваджений зараз?

Він може бути запроваджений. Наскільки я знаю, зараз впроваджується. Просто грошей менше у держави стало.

– І насамкінець, питання, яке стосується роботи в Раді. Кажуть, що інтриги та популізм повернулися…

На жаль, багато говорить про те, що політичне життя в найгіршому розумінні цього слова відновлюється. Люди швидко оговталися, оговталися від першого шоку, і тепер вони знову в політиці. Є ознаки і політиканства, і спекуляції. Забувають про країну. Це вже відчувається у роботі ВР.

Вдумайтеся, два законопроекти провалилися. Провалилися у війну два вкрай важливі проекти: це приватизація у воєнний час та спрощення трудових відносин у воєнний час.

Зараз, у період воєнного часу, немає жодних політичних сил, крім Президента... Є робота на результат. І це вірно. А входити в деструктив, як усім відомі політики, собі в мінус. Адже люди бачать, що Володимир Зеленський працює. Бачать, що він робить усе можливе: виступи у різних парламентах, спілкування з президентами, прем'єрами, вибивання грошей, зброї… Те, що він робить, мало хто міг би на його місці. Люди це бачать, розуміють. І якщо ти входиш у клінч, огульно критикуєш у такий момент - це тобі ж йде в мінус.

– Так, критика має бути як мінімум конструктивною.

Критика може бути. Але вона має бути непублічною.

- А під час засідань напруження пристрастей знизилося? Зникла гра на публіку разом із зникненням із Ради на період воєнного часу журналістів?

На останньому засіданні такі нотки з'явилися.