Зеленський звернувся до українців у День Гідності та Свободи: ми непереможний народ, бо маємо гідність

Цитата

“На нашій планеті живе близько п’яти тисяч народів. Їхній портрет, архетип, ментальність — це заплутана павутина історичних подій для етнографів. Але є одна річ, яка, на мій погляд, просто, але досить точно змальовує характер народу. Це його державні свята. Те, що об’єднує всіх, тож є важливим для всіх. 21 листопада — саме такий день. Відповідь на питання: хто такі українці та що для них головне?”, — сказва Зеленський.

Деталі

Він нагадав, що українці відзначають сьогодні День Гідності та Свободи.

“Свято, яке показує, що для нас гідність і свобода — це свято. Це наше повітря. Ні. Це не звучить занадто гучно. Коли хтось вирішує перекрити нам повітря — ось тоді буває занадто гучно. Коли влада не чує український народ — тоді буває занадто гучно. Тому ми вільні. Вільні творити майбутнє. І маємо пишатися цим. Не задирати носа. Але й не опускати очей. Так. Ми заплатили й продовжуємо платити за свободу велику ціну. І ніколи не забудемо всіх, хто віддав за Україну своє життя. І ніколи не пробачимо всім, хто позбавив їх життя і хотів позбавити нас волі. Але головне, що це нікому не вдалось і ніколи не вдасться”, — заявив Зеленський.

Він наголосив, що час уже змінити самосприйняття й мислення.

“Ми не жертва, не пригнічені, не розділені, не захоплені. Ми прекрасний, сильний, сміливий, розумний, талановитий народ. Непереможний. Саме тому, що ми маємо гідність. Для нас рабство — приниження. Втрата свободи — це втрата честі. Втрата честі — це втрата серця. Втрата серця — це втрата душі. А втрата душі для нас — це втрата життя. Тому ми готові боротися ціною власного життя. Щоб не втратити власне життя”, — зауважив Президент.

Зеленський переконаний, що для українців гідність і свобода давно вийшли за межі загального розуміння.

“Я ніколи не забуду історію, яку розповіли наші моряки, повернувшись додому. Вони були в полоні, але їх не полонили духом. Слідчі просили їх сміятися трохи тихіше: “Начальство не поймет”. Тут зазвичай плачуть, а наші моряки сміються без упину. Вони сідали в автозак, співали “Ще не вмерла України...”. А потім говорили водію: “Шеф, на Одесcу! В Коблево тормозни, кофейку попьем”, — розповів Зеленський.

Він наголосив, що вони не поводилися, як в’язні. А залишились офіцерами і бійцями. Бо не втратили гідності. І довели, що на чужині, в полоні, у в’язниці можна бути вільною людиною. Бо воля — це не відсутність кайданів на руках. Це відсутність тюрми в головах.

“Це точно знав і Василь Стус. Коли Україною прокотилася хвиля арештів творчої молоді, на прем’єрі „Тіней забутих предків“ Параджанова він піднявся і сказав: „Усі, хто проти арештів, встаньте“. Кілька людей піднялося, потім більше, потім більше. Не всі. Але й не один. Стус знав, що зробивши це, може втратити свободу. Але знав, що не зробивши, точно втратить гідність”, — сказав Зеленський.

Президент зазначив, що це знав і Омелян Ковч.

“Священик, який рятував євреїв у Голокост, видаючи їм метрики про хрещення. За це потрапив у концтабір Майданек. І щоб не втратити гідність, був змушений назавжди втратити свободу. У листі він просив вибачення у своїх дітей, що не погодився на дострокове звільнення й залишається тут. “Я потрібен тут цим людям. Відчуваючи, що скоро загинуть, вони всі приходять до мене на сповідь. Якщо піду — вони залишаться без надії. У них уже забрали гідність, честь, свободу, домівку, рідних, імена, скоро заберуть життя. Я не дам забрати в них надію”, — розповів він.

Зеленський також рзповів, як Леонід Биков не поступився принципами й творчою свободою.

“За це для зйомок стрічки „В бой идут одни старики“ йому дали не кольорову, а чорно-білу плівку. Чи принижувало це його гідність? Можливо. Та чи втратив він її? Ні. І зняв фільм, який обожнюють мільйони. Не кольоровий. Але про людей, які мають гідність. І свободу. Як і всі, хто стояв на майдані, на барикадах, на граніті. У 1990-му, у 2004-му і 2014-му. Як ті, хто потім зустрівся в окопах на сході нашої держави, захищаючи її. Всі. Різні. І хлопці із Західної, и пацаны с Юго-Востока. Різномовні. Волиняни, одесситы, галицькі, дніпровські, закарпатці, буковинці. И с крестиком, и с полумесяцем, и со звездой Давида. З Харкова, з Тернополя, з Кривого Рогу, з Івано-Франківська. Черкаси, Вінниця, Миколаїв, Чернігів, Суми, Херсон, Хмельницький, Запоріжжя. З Києва. С Донбасса, с Луганщины, из Крыма. Всі. Різні. Але українці й українки. Захисники й захисниці. Всі, xто знає: треба бути гідним, а не здаватись. Бо здаватись українці не звикли. Тому що мають гідність. А тому — свободу!”, — сказав Зеленський.

Доповнення

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи.

День Гідності і Свободи запровадили 2014 року. Відповідний указ підписав п’ятий президент України Петро Порошенко.

Саме 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції українців у відповідь на рішення тодішньої влади припинити курсу на євроінтеграцію та скасувати процес підготовки до підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

У Київській міській державній адміністрації затвердили план заходів, які проведуть 21 листопада в День Гідності та Свободи.