Законопроєкт Радіної про нову процедуру відбору Генпрокурора піддали критиці: створюються умови для призначення лояльного кандидата

Законопроєкт №15343 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення незалежності посади Генерального прокурора" авторства екс-активістки Центру протидії корупції, нині народного депутата Анастасії Радіної під гаслом європейської інтеграції може не посилити незалежність прокуратури, а навпаки – створити механізми контролю над процедурою призначення Генерального прокурора та передумови для просування лояльного окремим групам впливу кандидата. Таку думку висловив колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький. 

За його словами, запропоновані зміни фактично переносять ключове кадрове рішення від Президента та Верховної Ради до Конкурсної комісії та Вищої ради правосуддя, що не передбачено Конституцією України. 

"Президент зможе обрати лише з двох кандидатів, яких попередньо відібрала Комісія", – зазначив Броневицький.

Окрему увагу він звернув на суттєве розширення повноважень Вищої ради правосуддя, яку пропонується наділити функціями, що традиційно не належать до її компетенції.

Зокрема, ВРП пропонується надати право формувати конкурсну комісію для добору Генерального прокурора, здійснювати дисциплінарні провадження щодо нього та ініціювати звільнення в окремих випадках.

"Фактично ВРП матиме вирішальний вплив на весь склад конкурсної комісії: трьох членів вона визначатиме безпосередньо, а ще трьох – із кандидатур, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями ЄС", – наголосив колишній прокурор САП.

Також він вказав на ризик блокування самого процесу призначення Генерального прокурора. За його оцінкою, після відмови Верховної Ради підтримати двох кандидатів процедура може запускатися повторно необмежену кількість разів, що створює ризик тривалого функціонування органів прокуратури без повноцінного керівника.

Крім того, законопроєкт обмежує строк виконання обов’язків Генерального прокурора шістьма місяцями, однак не містить відповіді на питання, що відбуватиметься після завершення цього терміну, якщо конкурс так і не буде завершений.

Броневицький також розкритикував кваліфікаційні вимоги до кандидатів.

На його думку, запропонована модель допускає участь осіб із загальним управлінським досвідом, у тому числі представників міжнародних організацій, без обов’язкової практики у сфері кримінальної юстиції, процесуального керівництва або роботи в органах прокуратури.

Водночас конкурсна комісія отримує надмірну дискрецію під час оцінювання доброчесності кандидатів.

"Висновки компетентних національних або міжнародних органів не є для комісії обов’язковими. Фактично на посаду можуть рекомендувати нового Кривоноса", – зауважив він.

Окремо колишній прокурор САП розкритикував норму, яка передбачає можливість висловлення недовіри Генеральному прокурору через стан здоров’я.

На його переконання, стан здоров’я може бути підставою для припинення повноважень, але не для застосування процедури недовіри, яка має негативне політичне та репутаційне забарвлення.

"Законопроєкт є неповним, внутрішньо суперечливим і не забезпечує ані гарантованого призначення Генерального прокурора, ані прозорого відбору найкомпетентнішого кандидата", – підсумував Броневицький.

Нагадаємо, раніше Броневицький повідомив, що призначений у 2023 році директор НАБУ Семен Кривонос двічі зірвав поліграф і приховав інформацію про фіктивне батьківство, яке дозволило йому уникнути в суді покарання за корупційні злочини. Попри це, він все одно був визначений міжнародною комісією як доброчесний кандидат на посаду директора антикорупційного бюро. 

У складі міжнародної комісії був Драго Кос, брат Марти Кос - єврокомісарки з питань розширення, яка і вимагає від України проведення реформ в Україні. Як зазначав Броневицький, Драго Кос погодився допомагати в обмін на просування  в Україні бізнесу однієї з європейських компаній — виробників броньованої плівки.