Єдина успішна демократія після "Арабської весни" зникає на очах: що відомо про протести у Тунісі

Розпуск уряду і парламенту

Каїс Саїд відправив у відставку прем’єр-міністра і оголосив про розпуск парламенту 25 липня. Його робота зупинена на 30 днів, депутати позбавлені недоторканності. Вхід до будівлі парламенту перекрили військовослужбовці.

Військові також заблокували ряд державних відомств і офіс катарського телеканалу Al Jazeera, який, як вважається, нібито підтримує політичних супротивників президента Тунісу. Саїд пообіцяв призначити нового прем’єра, але не сказав, коли це станеться (при цьому згідно місцевої конституції прем’єра повинна призначати партія, яка перемогла на виборах в парламент). На наступний день після розпуску президент також ввів в Тунісі комендантську годину і заборонив збиратися групами більше трьох осіб.

Слова президента Тунісу про ситуацію

Саїд назвав всі події спробою зберегти “безпеку і незалежність країни”. Спікер парламенту — держпереворотом. Глава Тунісу відняв повноваження у прем’єра і парламенту після одного дня протестів проти правлячої “Партії відродження”. Він послався на конституцію Тунісу, яка наділяє президента винятковою владою в разі “неминучої небезпеки” для країни.

Варто додати, що отримати цю владу він може лише за погодженням з прем’єр-міністром і спікером парламенту. Спікер, лідер “Партії відродження” Рашид аль-Ганнуші заявив, що з ним ніхто не консультувався. Він додав, що Саїд “веде країну до катастрофи” і закликав людей виходити на вулиці. У свою чергу прем’єр-міністр Хішам аль-Мешіші заявив, що підкориться рішенням президента.

Жителі країни “виступили на стороні президента”

За даними CNN і Reuters, підтримати Саїда вийшли десятки тисяч людей. Вони запускали на вулицях феєрверки, танцювали і сміялися. “Це найщасливіший момент з часів революції (мова про події „Арабської весни“ — ред.)”, — сказала Reuters одна з учасниць такого мітингу у столиці країни.

При цьому частина жителів стверджує зворотнє. “Ці дурні святкують народження нового диктатора”, — цитують ЗМІ неназваного жителя Тунісу. Прихильники парламенту теж вийшли на вулиці, але їх було набагато менше — за інформацією The New York Times, в столиці зібралося лише близько 200 осіб. Західні країни, зокрема, США і Німеччина висловили стурбованість через розвиток подій у Тунісі, але утрималися від того, щоб назвати їх державним переворотом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розбиті мрії “Арабської весни”: 10 років хвилі революцій — однієї з найбільш значущих подій сучасності

Вплив подій “Арабської весни” на ситуацію сьогодні

Багатьох місцевих розчарував Туніс, як єдина країна, де після “арабської весни” встановилася демократія.

“Арабська весна” почалася у Тунісі в грудні 2010 року. Уже через місяць президент Зін аль-Абідін Бен Алі, який правив країною більше 20 років, втік за кордон. У 2014 році в Тунісі прийняли нову конституцію, яка гарантувала рівноправність чоловіків і жінок, свободу ЗМІ і багатопартійність. Але політична ситуація в країні залишалася нестабільною (з 2011 року уряд змінився дев’ять разів), а жителі скаржилися на проблеми в економіці і корупцію. Згідно з опитуванням, яке провів в 2019 році американський Pew Research Center, лише 27% жителів Тунісу заявили, що за демократії ім стало жити краще.