Єдина діюча водяна кузня XVIII ст. приймала фестиваль ковалів на Закарпатті

Фестивальний майданчик традиційно розташувався в єдиній в Україні діючій водяній кузні XVIII ст.

“Перші згадки про цю кузню датовані 60-ми роками XVIII ст. На сьогодні нам вдалося зберегти її автентичність, і вона й досі працює. Щодня крім релігійних свят та вихідних чотири ковалі працюють тут, виготовляючи сільськогосподарське приладдя і вироби на замовлення. Щодо фестивалю, то йому вже кілька десятиліть. Спочатку це був фольклорний фестиваль, куди приїжджали творчі колективи, а з 2008 р. ми започаткували ковальські та народні промисли, запрошували ковалів з усієї області та сусідніх регіонів. Раніше на свято приїжджали майстри і з інших країн — Росії, Білорусі, Угорщини, навіть Англії... На жаль, часи змінилися, і зараз тут лише закарпатські ковалі”, — розповів УНН голова спілки ковалів Іршавщини “Гамора” Віктор Петровці.

Цьогорічний фестиваль має свої родзинки. Так, протягом двох фестивальних днів 20 ковалів спільно виготовляли символ ковальського мистецтва — логотип “Гамора”, який згодом буде встановлений в Іршавському районі. А відвідувачі свята змогли не лише подивитися на роботу ковалів та вироби народних умільців, але й взяти участь у майстер-класах з ліплення, вишивки, ткацтва, гончарства, лозоплетіння, кераміки, розпису по дереву та тілу, виготовлення ляльок-мотанок тощо.

“Цього року фестиваль більш масштабний — більше ковалів, народних майстрів, майстер-класів, розширено концертну програму. Та й гостей прийшло і приїхало набагато більше”, — зазначила начальник відділу культури і туризму Іршавської РДА Вікторія Маргіта.

Фестиваль ковальського мистецтва “Гамора” відвідали кілька тисяч місцевих мешканців та туристів, зокрема й керівництво Закарпатської області, міст та районів Закарпаття. Серед гостей цього року був помічений і керівник Національної поліції України Сергій Князєв.

Вже кілька століть старовинна водяна кузня за допомогою потоку річки Лисичанка залишається осередком збереження давнього промислу ковалів. Тут й досі виготовляють корисні у господарстві речі, а також елементи декору, ковані ворітниці та огорожі і навіть квіти, фрукти та овочі. Сьогодні тисячі людей змогли подивитися на важку, але творчу роботу закарпатських ковалів, а наймолодші гості свята вперше взяли до рук ковальське приладдя. “Ми робимо усе можливе, аби передати у спадок прийдешнім поколінням промисел, яким живе наш край вже стільки років”, — наголосив Віктор Петровці.

Нагадаємо, 10 червня гастрономічний фестиваль пройшов на Закарпатті у селі-музеї.