Від кормових до біопалива: як МХП побудував бізнес на курячому жирі

Йдеться про курячий жир і компанію МХП, для якої побічні продукти птахівництва давно вже не просто відходи.

У 2020 році МХП реалізував 10,5 тис. т курячого жиру: 6,5 тис. т — кормового призначення та 4 тис. т — технічного. Станом на листопад МХП реалізував 11,75 тис. т курячого жиру, однак до кінця року ця цифра збільшиться, прогнозують у компанії.

За останні чотири роки МХП наростив експорт курячого жиру у понад два рази. Компанія експортує продукт переважно у країни ЄС — Польща, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Швеція, Литва — та країни Близького Сходу — Ізраїль, Туреччина.

За кордоном жири використовують у нафтохімічній, хімічній, кормовій та харчовій промисловості. Так, у Німеччині одне із рендерингових підприємств використовує курячий жир для своїх вантажних автомобілів як паливо. У Роттердамі (Нідерланди) планують збудувати найбільший завод з виробництва авіаційного та реактивного палива, основними сировинними компонентами яких стануть технічні олії та жири.

У ЄС курячим жиром харчового призначення замінюють пальмову олію.

“На теренах України жир теж використовується на різних майданчиках і для різних цілей: кормовиробництво, миловаріння та виробництво компонентів для біодизельної промисловості. Переважною галуззю виступає кормовиробництво”, — коментує провідний менеджер відділу експорту продуктів переробки МХП Ірина Воробйова, додаючи, що у ЄС, поки що, не експортується жир харчового призначення з України.

“Але в МХП вже активно працюють у цьому напрямку”, — інформує вона.

Залежно від сфери застосування курячого жиру, продукція має різні вимоги за якістю. Наприклад, жир для технічних цілей повинен супроводжуватися GTH-маркером, який є своєрідним барвником, що забарвлює курячий жир, аби його було неможливо використати в кормових цілях.

“Усі види курячих жирів МХП належать до продуктів Категорії 3 (Cat 3), яка визначає їх подальше використання у різних галузях виробництва (технічній, кормовій, харчовій тощо)”, — поінформували в компанії.

Якість курячого жиру оцінюється за різними показниками. Одним із визначальних факторів сортності жиру є кислотне число: чим воно нижче, тим вищим є ґатунок і навпаки.

“Таким чином, жир з найменшим кислотним числом можна використовувати в харчовій або кормовій промисловості, а жир з високим кислотним числом буде підлягати використанню тільки в технічних цілях”, — пояснює начальник відділу експорту продуктів переробки “МХП” Максим Гузєв.

Також у МХП оцінили потенціал використання продуктів переробки птахівництва, назвавши його невичерпним. Для прикладу у компанії розповіли про досвід Великої Британії, де давно набирає популярності стартап з виробництва пакувальних матеріалів із пір’я птахів.

У Нідерландах, Бельгії, Франції та Німеччині продукти переробки птахівництва використовують у фармацевтичній та косметологічній галузях: використання колагену для препаратів з догляду шкіри, використання креатину (з пера забійної птиці) для відновлення волосся, використання курячих гідролізатів для виробництва желатину, курячої плазми з крові у препаратах для відновлення аутоімунної системи.

“В продовженні цього списку слід ще додати вже вищезгадані галузі з виробництва біопалива, корми для аквакультур, креветкових, а також — органічних добрив.

Світ розвивається у цьому напрямку”, — резюмував Гузєв.