Вибори у Киргизстані: президентське крісло займе людина, що три місяці тому ще сиділа у в'язниці

Одночасно з виборами відбувся референдум про зміну форми правління з парламентської на президентську республіку. Більшість підтримали цю пропозицію. При цьому явка, хоча вибори були достроковими і пройшли всього через чотири місяці після революції, була відносно невеликою — менше 40%.

Тепер Жапаров збирається зайнятися зміцненням президентської вертикалі влади. У найближчі два місяці в Киргизстані відбудеться конституційна реформа, заявив він пізно ввечері в неділю, коли його перемога вже стала очевидною. “Після конституційної реформи буде новий уряд, новий парламент, який буде обиратися за змішаною системою — за партійними списками і одномандатним округами”, — також сказав він і уточнив, що “усі реформи повинні закінчитися до 1 червня”.

Сьогодні вибори прокоментували в ОБСЄ. Як повідомив спеціальний координатор і керівник місії короткострокових спостерігачів ОБСЄ Пітер Юель-Йенсен — боротьба серед кандидатів на виборах президента Киргизстану була нерівною через переваги в фінансуванні кампанії Садира Жапарова.

“Ми виявили, що законодавча база забезпечує рівні вибори, а фундаментальні свободи були в цілому дотримані. У самій кампанії проте переважав один кандидат — (він) отримав перевагу у вигляді невідповідних фінансових коштів і використанні адміністративного ресурсу, що призвело до нерівних умов боротьби”, — зазначив Юель-Йенсен.

За його словами, “з самого початку було видно, що в цій виборчій кампанії переважає Садир Жапаров: наприклад, на його виборчу кампанію довелося 54% всіх витрат і 99% всіх оплачених матеріалів в ЗМІ”.

При цьому, Юель-Йенсен зазначив, що в день виборів представники місії “в цілому спостерігали добре організований виборчий процес”.

2/2: “While Kyrgyzstan has previously distinguished itself within the region for its level of political debate, discussion was more centered on personalities than programmes which may account for the relatively low turnout we have seen.”

— OSCE PA (@oscepa) January 11, 2021

Happening now: observers presenting preliminary findings and conclusions on the early presidential election in #Kyrgyzstan . Watch the livestream here https://t.co/HM5ucFdHzT pic.twitter.com/Hw9HfZ3G1L

— OSCE PA (@oscepa) January 11, 2021

Примітно, що ще декілька місяців тому Садир Жапаров перебував у в’язниці. У вересні 2012 року по відношенню до Садира Жапарова, який очолив на той час фракцію “Ата-Журт”, Генпрокуратура країни порушила кримінальну справу. Його звинуватили в шахрайстві за фактом незаконної приватизації будівлі в Бішкеку. Парламент тоді відмовив генпрокурору в залученні Садира Жапарова до кримінальної відповідальності.

Йшлося про те, що будівля, яка нібито належало людям Максима Бакієва, виявилася у Ельдара Мадилбекова — сина депутата Турата Мадилбекова. А потім її купив Садир Жапаров. До речі, Мадилбекова-молодшого засудили на дев’ять років.

У той же рік Садир Жапаров очолив парламентську комісію щодо “Кумтору”. Він вимагав націоналізації родовища і вигнання канадських інвесторів. 3 жовтня 2012 року депутати “Ата-Журт” Камчибек Ташиєв, Садир Жапаров і Талант Мамитов влаштували мітинг у “Білого дому”. Самого Жапарова на ньому не було. Але його звинуватили в підбурюванні. 9 березня 2013 року суд визнав винними Камчибека Ташиєв і Садира Жапарова за статтею 295 “Насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади” УК КР і засудив до одного року і шести місяців позбавлення волі. ЦВК, виконуючи рішення Феміди, позбавила Садира Жапарова мандату.

Пізніше Жапаров виїхав з країни, побоюючись переслідувань і гонінь. Садир Жапаров повернувся в Киргизстан у березні 2017 року. У день приїзду його заарештували. Суд засудив Садира Жапарова до 11 з половиною років в’язниці за статтею “Захоплення заручника”. В ніч з 5 на 6 жовтня 2020 року прихильники звільнили його з ВК № 1, де він відбував покарання.

Буквально за добу Верховний суд повернув справу Садира Жапарова на перегляд. Це дозволило йому балотуватися в президенти Киргизстану. 5 жовтня 2020 року в результаті масових протестів і заворушень у Бішкеку — Жапарова випустили на свободу, а також призначили 6 жовтня — в.о. прем’єра країни.