Вагони їхали, але не заробляли: в "Укрзалізниці" розкрили суму падіння доходів на вантажоперевезеннях у 2020 році

Деталі

Там надали інформацію в поквартальному розрізі і в порівнянні з позаминулим, 2019 роком. З цього випливає, що в минулому році вагони "УЗ" стали їздити більше, але заробляти менше.

Так, в 3 і 4 кварталах 2020 року - коли напрямок вантажоперевезень став курирувати Іраклі Езугбая, який подав у відставку 11 березня - обсяги внутрішніх вантажоперевезень зросли: близько 39 тисяч у 2020 році проти 35 тисяч у 2019 році, експорт практично не змінився, імпорт і транзит - "просіли".

Збільшенням обсягів вантажоперевезень хвалився на своїй останній пресконференції і тодішній голова держкомпанії Володимир Жмак, звільнений Кабміном 17 березня. При цьому дохід від цього збільшеного обсягу він не називав. Зараз же з'ясувалося, що, експлуатуючи вагони "УЗ" більше, прибутку від цього було менше.

"За даними консолідованої фінансової звітності АТ "Укрзалізниця", доходи від вантажоперевезень у 2019 році становили 72,5 млрд грн. За оперативними даними, доходи від вантажних перевезень у 2020 році становили 65,4 млрд грн", - повідомили УНН в "УЗ" .

Таким чином виходить, що збільшивши обсяги вантажоперевезень, менеджмент "УЗ" не лише не зміг вийти на показники 2019 року, але і недоотримав щонайменше 7 млрд грн. Причиною дефіциту стало рішення відповідального за цей напрям Іраклі Езугбая знизити тарифи на вантажоперевезення "УЗ". Він пояснював це "ринковими умовами". При цьому добирати гроші, яких бракує, планувалося в 2021 році через підвищення вартості залізничних квитків для пасажирів відразу на 20%.

Надані "УЗ" дані також ставлять під сумніви аргументи Жмака і його спроби виправдати своє звільнення.

"Те, що вдалося мені за шість місяців перебування на посаді, не вдавалося нікому за останні три роки. І просто для роздумів: коли вагони УЗ стояли під парканом, заробляв хтось інший; коли вагони УЗ поїхали і почала заробляти УЗ - хтось інший свої заробітки втратив", - написав він у себе в Telegram.

Те, що вагони "УЗ" поїхали - факт, але те, що вони стали заробляти - очевидно, ні. Мінус 7 млрд грн від показників 2019 року важко назвати заробітком держкомпанії.

"Сліпий нагляд НАБУ"

Раніше за доходами "УЗ" і особливо у напрямку вантажоперевезень ретельно стежило НАБУ. За надання пільг на вантажоперевезення і збиток держкомпанії у 69 млн грн (в сто разів менше 7 млрд грн), НАБУ притягувалися до відповідальності попередники Володимира Жмака і Іраклі Езугбая.

"27 липня в ВАКС за участю прокурора САП відбулося підготовче судове засідання у справі за обвинуваченням колишніх заступника генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України, начальника Головного комерційного управління адміністрації і ексзаступника директора з комерційних питань ДП "Український транспортно-логістичний центр" у зловживанні службовим становищем, що заподіяло збитків на суму понад 69 млн грн. За результатами підготовчого засідання колегія суддів ВАКС призначила зазначену справу до розгляду по суті", - повідомляли в САП в 2020 році.

Усе змінилося, коли керівництвом "УЗ" зайнялися Жмак і Езугбая. У жовтні вони підписали з НАБУ в особі детектива Дениса Гюльмагомедова меморандум про спільну боротьбу з корупцією, і відтоді будь-які прояви корупції на "УЗ" ніби зникли, якщо не брати до уваги підсумковий результат - мінус 7 млрд грн. У НАБУ на запит УНН не змогли впродовж тижня пояснити свою фактичну бездіяльність, а також прокоментувати, чи відповідає дійсності інформація ЗМІ про те, що "УЗ" і НАБУ діяли заодно, коли займалися "реформуванням" вантажоперевезень, а саме виділенням цієї вертикалі (Карго) зі структури "УЗ" в порушення європейських директив, за що, найімовірніше, наглядова рада і звільнила Жмака.

У Тимчасовій слідчій комісії парламенту, яка зараз вивчає критичну ситуацію в "УЗ", вже повідомили, що перевіряти будуть не лише менеджмент держкомпанії, але і правоохоронні органи, які повинні були контролювати ситуацію, у тому числі НАБУ.