В АМКУ прокоментували зростання цін на продукти

Перш за все, там наголосили на прискоренні споживчої інфляції до 13,7%. На такий показник не розраховував навіть Нацбанк, за його прогнозами, він мав бути на 8% менше.

“Прискорення інфляції у 2017 році порівняно з 2016 роком (12,4%) відбулося через дію таких чинників, як скорочення пропозиції окремих овочів та фруктів через несприятливі погодні умови в першій половині року, нестабільну ситуацію у тваринництві, зростання світових цін та зовнішнього попиту на вітчизняні продукти харчування, (передусім м’ясні та молочні) та підвищення світових цін на нафту”, — зазначили в АМКУ.

За даними відомства, на зростанні цін також позначилося збільшення виробничих витрат, зокрема на оплату праці, та стрімке відновлення споживчого попиту.

“За оцінками НБУ, вплив підвищення соціальних стандартів на інфляцію у 2017 році проявився передусім через канал підвищення собівартості виробництва, зокрема внесок від двократного підвищення мінімальної заробітної плати, оцінений на рівні близько 2 в.п. у річний показник інфляції”. — зазначили в АМКУ.

Водночас базова інфляція прискорилася до 9,5% проти 5,8% у 2016 році, додали у відомстві.

“Це відбулось внаслідок зростання собівартості товарів та послуг на тлі посилення впливу вторинних ефектів від високих цін на сирі продукти та збільшення інших виробничих витрат, а також пожвавлення споживчого попиту”, — наголосили у відомстві.

При чому, як вказано у звіті, з початку 2017 року інфляційні очікування знижувалися, проте з вересня почали погіршуватися під впливом ситуації на валютному ринку та анонсованого підвищення соцстандартів.

“Відповідно підвищилась частка підприємств, які очікують зростання цін на свою продукцію/послуги в наступному (2018 — ред.) році, у тому числі внаслідок посилення впливу факторів “вартість трудових ресурсів”, “ціни на енергоносії” та “курс гривні до іноземних валют”. — зазначили в АМКУ.

Небазова інфляція прискорилася до 19,4% проти 17,5% у 2016 році і пояснювалася високими темпами зростання цін на сирі продукти та паливо, йдеться у звіті.

“Високими темпами зростали ціни на сире м’ясо та молоко (відповідно на 30,3% та 23,1%), а також відновилося зростання цін на яйця (на 21,2%). Така динаміка відображала суттєво вищі світові ціни на відповідні продукти та високий зовнішній попит, а також обмежену внутрішню пропозицію цих товарів на тлі зменшення поголів’я (крім птиці) та нестабільної епізоотичної ситуації”, — зазначено в звіті.

Нагадаємо, за даними Держстату, минулого року найдорожчим видом м’яса була свинина, а найдешевшим — курка. Водночас, за перші місяці 2018 року і свинина, і курка відчутно подешевшали, філе курки, зокрема одразу на 6,5 грн.

Експерти пояснюють, що минулого року ціни на курку стримали урядові дотації, видані виробникам на підтримку поголів’я, а цього року вони ціни зменшилися після стабілізації гривні та затвердження нових програм державної підтримки.