У Рахунковій палаті назвали прогалини Мінфіну у розподілі 6,2 млрд грн

“Затвердження на центральному та місцевому рівнях для фінансування у 2017 році загалом близько 14 тисяч об’єктів і заходів свідчить про розпорошення коштів субвенції, спрямування їх переважно на вирішення поточних питань певної місцевості, що не забезпечує належним чином розвиток відповідних регіонів”, — додав Майснер.

Загалом, відзначили у Рахунковій палаті, неналежне та безсистемне управління субвенцією з боку Мінфіну та її розпорядників на місцях призвело до неосвоєння у 2017 році майже 1,8 млрд грн або 30% від обсягу асигнувань, з яких навіть станом на 1 липня 2018 року не використано за призначенням 987 млн грн (або 55% від залишку коштів станом на 1 січня 2018 року). При цьому на більше ніж 2,9 тис. об’єктів (або 21% їх загальної кількості) кошти субвенції на суму 1 млрд грн у 2017 році взагалі не використовувалися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євробачення-2017 в Україні: Рахункова палата виявила порушень на 70 млн грн

Найбільший обсяг коштів субвенції, як відзначають аудитори Рахункової палати, розподілено місцевим бюджетам Дніпропетровської — 599 млн грн або 9,6% загального обсягу, Вінницької — майже 419 млн грн або 6,7% та Івано-Франківської — більше 372 млн грн або 6% областей. Найменший обсяг субвенції отримали місцеві бюджети Луганської — 60 млн грн або 1%, Тернопільської — 111 млн грн або 1,8% та Закарпатської — 127 млн грн або 2% областей.

Під час розподілу у 2017 році коштів субвенції не враховувався належним чином рівень соціально-економічного розвитку відповідного регіону та чисельність населення. При відносно схожих показниках рейтингу соціально-економічного розвитку та чисельності населення, місцеві бюджети Івано-Франківської області отримали 372 млн грн субвенції, тоді як Закарпатської — лише 127 млн грн, тобто практично утричі менше.

У Рахунковій палаті відзначають, що контрольними заходами, проведеними у 8 областях (Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Черкаській та Чернівецькій областях), встановлено порушень законодавства загалом на суму 202,5 млн грн (або 31% суми перевірених коштів) та неефективне управління і використання її коштів на 161 млн грн (або 25% від використаного ресурсу).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рахункова палата заявила про загрозу нацбезпеці після аудиту системи Prozorro

Із 348 об’єктів і заходів у Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Черкаській, Чернівецькій областях, роботи на яких мали бути завершені у 2017 році, фактично закінчено роботи (виконано заходи) на 234 об’єктах (67%). З них лише 192 об’єкти введені в експлуатацію (остаточно реалізовані заходи).

Андрій Майснер також зауважив, що Міністерство фінансів при складанні законопроекту про держбюджет на 2017 рік не здійснювало планування видатків субвенції та, відповідно, не має обґрунтованих розрахунків обсягів потреби у її коштах. Фактично, передбачення в Законі про держбюджет на 2017 рік субвенції ініціювалося народними депутатами України без належного опрацювання пропозицій Мінфіном.

“Рахункова палата на підставі аудиторських висновків звернулася до Кабінету Міністрів України, Мінфіну, Дніпропетровської, Донецької, Київської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Черкаської та Чернівецької облдержадміністрацій з рекомендаціями щодо врегулювання проблемних питань. Про результати аудиту в частині встановлених фактів, дій та бездіяльності посадовців, що мають ознаки кримінальних правопорушень, буде поінформовано правоохоронні органи. Також про результати аудиту буде поінформовано Верховну Раду України”, — зазначається у повідомленні.

Нагадаємо, 27 серпня прокуратура м. Києва вперше відкрила кримінальне провадження за перешкоджання діям Рахункової палати.