У Гельсінській спілці з прав людини розповіли про незаконні затримання людей в Україні

“В Україні дуже розповсюджена проблема із незаконними затриманнями, такі затримання із порушенням прав людини відбуваються дуже часто. Мова іде не лише про затримання без відповідної правової підстави, але й про документально не зафіксовані затримання: без складання протоколу, без оформлення відповідних документів. Іноді, незаконно затриманим навіть не надається право подзвонити родичам або взяти адвоката. Така особа може кілька днів перебувати в ізоляторі тимчасового тримання, з неї можуть вибити будь-які показання і тільки тоді, коли цілі вже досягнуті — такій особі можуть дати адвоката,” — розповіла вона.

О.Проценко наголосила, що чинне законодавство України передбачає два випадки затримання особи.

“Перший випадок — це затримання із метою приводу. Мова йде про затримання особи, яка має процесуальний статус, тобто яка є підозрюваною або обвинуваченою, але поки що перебуває на свободі. Якщо така особа не з’являється на судове засідання без поважної причини — слідчі органи звертаються до слідчого судді і він своєю ухвалою дозволяє затримання особи із метою приводу,” — зазначила юрист.

“Друга процедура є більш цікавою. Вона дозволяє затримання особи без ухвали слідчого судді. Якщо узагальнити — то це затримання на місці злочину під час вчинення злочину, або замаху або, безпосередньо, після вчинення злочину, якщо є докази. Проте, така процедура доволі часто застосовується свавільно. Саме таким чином затримували мирних мітингувальників на Майдані, на Банковій,” — розповіла вона.

О.Проценко зазначила, що українські суди, як правило, розглядають справи про незаконне затримання поверхнево.

Затриманий може отримати ухвалу із спростуванням інформації про незаконне затримання. У іншому випадку — суд може доручити перевірити законність затримання особи стороні обвинувачення.

“Судовий контроль у таких питаннях часто нівелюється. Також, часто порушується принцип незалежності та неупередженості: коли суди доручають прокуратурі перевірити законність затримання, а прокуратура, у свою чергу, може це доручити поліції. Як наслідок — один і той же орган розслідує свої ж дії,” — розповіла вона.

Юрист додала, що в Україні практика притягнення до відповідальності правоохоронців не розповсюджена. Як правило, справи набувають розголосу, а винних карають за ініціативи родичів постраждалих. У противному випадку — правоохоронці вкрай рідко несуть відповідальність за затримання осіб із порушенням законодавства, відзначила вона.

Нагадаємо, у червні слідчі незаконно затримали екс-голову банку “Михайлівський” Ігоря Дорошенко. Після сплати визначеної судом застави, він мав вийти з СІЗО. Однак на виході його зустріли слідчі прокуратури та заново затримали. Інцидент між адвокатами І.Дорошенка і слідчими прокуратури під стінами ізолятора закінчився викликом швидкої допомоги і поліції.

Практично всю ніч І.Дорошенко перебував у лікарні, а вдень був вивезений до суду, де було встановлено неправомірність дій слідчих та незаконне затримання І.Дорошенко.

Як раніше повідомляв УНН, суд визнав банк “Михайлівський” незаконно ліквідованним та спростував звинувачення екс-керівництва банку у незаконних фінансових операціях.