Стало відомо, чи продовжиться закупівля молока у населення

“Використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду на нові вимоги до молока, прописані у стандарті ДСТУ 3662:2015, буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися”, — пояснила вона.

Як уточнила заступник міністра, на сьогодні всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662-97 “Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі”, який передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. З 1 січня 2018 року цей стандарт мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 “Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови”, яким підвищуються вимоги до якості молока і врегульовується використання молока другого сорту лише для певних цілей.

Проте, Мінагрополітики ініціювало відтермінування набуття чинності оновленого стандарту до липня 2018 року. Відомство використає відстрочку для формування ступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічних вимог до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці. Мінагрополітики вже підготувало проект відповідного наказу, в січні його представлять на громадське обговорення.

“Після прийняття він стане обов’язковим для виконання документом і фактично замінить всі діючі стандарти. Рішення про відстрочення прийняття стандарту допоможе згладити адаптацію як виробників, так і переробників до нових умов”, — додала Ковальова.

При цьому вона уточнила, що впровадження змін вимог до молока буде супроводжуватися аналізом розвитку ринку і ефективності державної підтримки.

“Кінцева мета — поступове приведення вимог до якості молока-сировини до більш високих норм, в кінцевому підсумку — до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням”, — зазначила заступник голови Мінагрополітики.

За її словами, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат та може бути реалізовано за рахунок дотримання гігієни персоналу і самих тварин.

“Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає 2 гривні та більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому — 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт”, — наголосила Ковальова.

Вона звернула увагу також на те, що невеликі господарства можуть підвищити якість молока за рахунок кооперації.

“Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний”, — резюмувала Ковальова.

Нагадаємо, п’ять українських переробників молока вийшли на міжнародний ринок.