Рада ухвалила спірний законопроект про Нацраду, який заблокував парламент і викликав сутичку

Деталі

Зауважимо, що нардепи починаючи з вівторка, 15 червня, розглядали правки до законопроекту. Так, всього до нього було подано 539 пропозицій і поправок. З них 77 — враховані цілком, 127 — враховані профільним комітетом частково, 12 — враховано редакційно. Водночас Комітет відхилив 323 пропозиції і поправки, що і відображено у порівняльній таблиці.

Про законопроект

Проектом пропонується внести зміни до положень Законів України “Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19”.

Визначається, зокрема, що повноваження члена Національної ради можуть бути достроково припинені у разі:

— подання ним суб’єкту призначення заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
— припинення ним громадянства України, наявності (набуття) громадянства іншої держави або виїзду на постійне місце проживання за межі України;
— порушення обмежень та заборон, передбачених законом;
— неможливості виконувати обов’язки члена Нацради за станом здоров’я упродовж чотирьох і більше місяців підряд;
— набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або про обмеження його цивільної дієздатності, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
— неучасті без поважних причин у трьох засіданнях Національної ради підряд упродовж 30 робочих днів;
— смерті;
— прийняття відповідного рішення суб’єктом призначення за результатами розгляду звіту Національної ради.

Відповідно до проекту закону, членом Національної ради може бути особа, яка відповідає таким вимогам:

1) є громадянином України та проживає в Україні не менше п’яти останніх років;
2) має вищу освіту, є кваліфікованим фахівцем у галузі журналістики, права, телерадіомовлення, електронних комунікацій, має стаж постійної роботи у зазначених сферах не менше п’яти років;
3) володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Не може бути членом Національної ради особа :

1) яка має громадянство чи підданство іншої держави;
2) яка за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
3) яка має судимість за вчинення злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;
4) яка за вироком суду, що набрав законної сили, позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або обіймати відповідні посади;
5) на яку поширюються приписи частин третьої і четвертої статті 1 Закону України “Про очищення влади”;
6) яка є кінцевим бенефіціарним власником, ключовим учасником чи власником істотної участі ліцензіатів відповідно до Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.

Документ зокрема визначає, що оплата праці членів Національної ради повинна “забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання ними службових обов’язків, передбачених цим Законом, стимулювати сумлінну працю та гарантувати незалежність Національної ради у своїй діяльності”.

Посадовий оклад:

— голови Нацради становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року,
— першого заступника голови Національної ради — 37,
— заступника голови Національної ради та відповідального секретаря Національної ради — 35,
— члена Національної ради — 33 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Також визначається, що членам Національної ради надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Суперечливі положення

Згідно з висновками ГНЕУ, до проекту закону до другого читання було включено низку положень, що не відповідають Конституції України та системно не узгоджуються із чинними законами України.

Варто зазначити, що напередодні о 10:00 мало відбутися засідання комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, де повинні були розглянути зміни до законопроекту № 4107.

Так, члени комітету вийшли на зв’язок онлайн, проте формального засідання не відбулося. В’ятрович та присутні в одній кімнаті з ним інші члени комітету, а також депутати з інших комітетів вимагали від голови комітету Микити Потураєва та секретаря Віталія Бабенка зачитати прізвища членів комітету, які дали згоду на проведення засідання в онлайн-режим. Потураєв не став надавати ці дані.

Сам В’ятрович назвав заплановане засідання “незаконним” і заявив, що там “хотіли протягнути поправки до законопроекту 4107, повністю вивівши телебачення з-під дії закону про мову”. За його словами, ні голова комітету, народний депутат від “Слуга народу” Микита Потураєв, ні жоден депутат від більшості не з’явився в приміщенні комітету, біля якого на вулиці протестували обурені українці.

Доповнення

14 червня під будівлею парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики влаштували мітинг проти спроб скасувати перехід на українську мову з 16 липня усіх фільмів і серіалів, які транслюються на телевізійних каналах.

Так, народні депутати від пропрезидентської партії “Слуга народу” ініціювали законопроєкт, яким пропонується відтермінувати обов’язкове озвучування фільмів українською мовою.

Раніше Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект № 4107 щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.