Цитата
“Ніколи з 2014 року — коли росіяни силою зброї анексували Крим та частини східної України — небезпека нового масштабного вторгнення не була такою гострою, як у ці дні”, — заявив Мельник. Берлін має “ставитися до цієї загрози набагато серйозніше”, вважає український посол.
Мельник: Біля кордону України та на Донбасі можуть перебувати близько 114 тис. російських військових
Глава диппредставництва підтвердив, що українські та західні розвідувальні служби вже кілька днів спостерігають масове збільшення концентрації російських військ. За версією Андрія Мельника, “біля східного кордону України” та на Донбасі знаходяться близько 114 тис. російських солдатів. В анексованному Криму “розміщено близько 32 тис. військовослужбовців і, ймовірно, — кілька тисяч у Білорусі”, додав посол.
Мельник назвав тривожним той факт, що російські військові залишили важке озброєння після масштабних маневрів у квітні та восени. Більше того, “додаткові війська можуть отримати наказ повернутися до атаки протягом кількох днів”, вважає він.
Український дипломат чекає від Берліна на “жорсткі сигнали” Путіну
Керівник українського посольства в Берліні від імені уряду в Києві закликав провідних політиків на чолі партій, які можуть сформувати правлячу коаліцію в Німеччині, надіслати “жорсткі сигнали” президентові Росії Володимиру Путіну.
Дипломат вважає, що російському лідеру необхідно перешкодити досягти успіху в його зусиллях у “тактиці дестабілізації” та “спробах шантажу” — чи це “постачання газу, мігранти чи передислокація військ”.
До Москви мають бути пред’явлені “набагато жорсткіші санкційні вимоги” — такі, як ембарго на імпорт російських нафти та газу, вважає Андрій Мельник. На його думку, газопровід “Північний потік — 2” — “як головна зброя Кремля” — також має бути “назавжди зупинено”. “Це змусить Путіна замислитись”, — додав він.
ЄС “готовий вивчити подальші кроки”
Євросоюз ще 12 листопада висловив стурбованість повідомленнями про пересування військ РФ у прикордонних з Україною районах. “Ми продовжуємо спостерігати за ситуацією, і інформація, яку ми зібрали на даний момент, тривожна”, — заявив офіційний представник ЄС із зовнішньополітичних питань Петер Стано, додавши, що Євросоюз “готовий вивчити подальші кроки” спільно з партнерами, включаючи США та Велику Британію.
Контекст
На початку листопада The Washington Post повідомила про стягування російських військових до кордону з Україною.
Американські і європейські чиновники заявили виданню, що бачать “незвичайні переміщення техніки і військових на західному фланзі Росії” і почали фіксувати це після завершення російсько-білоруських навчань “Захід-2021”, які відбулися з 10 по 15 вересня. У матеріалі наголошується, що пересування військ відбувається на тлі того, що Росія зайняла більш жорстку позицію щодо України, а конфлікт на Донбасі “увійшов в нову стадію”.
Згодом видання Politico опублікувало супутникові знімки, що підтверджують повідомлення про те, що Росія знову концентрує війська і військову техніку на кордоні з Україною.
Новина викликала занепокоєння деяких офіційних осіб у США та Європі.
Водночас, прессекретар Президента України Сергій Нікіфоров заявив, що Україна не має підтвердження інформації про те, що Росія знову нарощує кількість військових у Криму, ОРДЛО та поблизу українських кордонів. Міністерство оборони називає ці повідомлення елементами психологічного або пропагандистського тиску, кажуть в ОПУ.
