Помічений, але не обеззброєний. Перший Президент України розповів, як "лихо сусіда" намагалися зупинити ще у 2009 році
Київ • УНН
КИЇВ. 12 жовтня. УНН. "Сусід задумав лихо". Саме під таким заголовком російське видання Lenta.ru у 2009 році опублікувало свій матеріал, де іронічно описало занепокоєння українців у зв'язку з прийняттям Росією нового закону "Про оборону". Цей закон, як здалося тоді деяким українським громадським діячам, буде спрямований на анексію Криму. І як виявилося, не здалося.
Згадали про цей матеріал лише зараз, і переважно через те, щоб присоромити кандидата у Президенти України Анатолія Гриценка, який раніше виконував обов'язки міністра оборони України і нібито не "відчув" нічого небезпечного у діях Росії.
"Ті ж США також ставлять своїм збройним силам завдання захисту своїх громадян, своїх військ за кордоном. Те ж робить і Російська Федерація", - цитувало тоді Гриценка російське ЗМІ.
Закон росіян дійсно був значущим, і йшлося там про те, що президент РФ відтепер має право відправляти за кордон війська для захисту своїх громадян. І хоча офіційним виправданням Кремля на той час була ситуація у Південній Осетії, деякі українці взяли це і на свій рахунок.
Одним з перших занепокоєння проявив перший Президент України Леонід Кравчук. Перший Президент України ініціював послання світовій громадськості і просив про допомогу. Але досягти очікуваного результату йому і його однодумцям так і не вдалося.
Як зараз згадує Кравчук, "лихо сусіда" зупинити було неможливо - своїми спогадами про ті події він поділився в ексклюзивному коментарі УНН.
Він нагадав, що 2009 рік традиційно був "під знаком дружби", і крім окремої групи людей ніхто і подумати не міг, що Росія піде війною.
"Ні ми, ні міжнародна громадськість, по суті, не могла прямо реагувати на внутрішні справи і законотворчість іншої держави. Тим більше, що там не було прямого або безпосереднього втручання у внутрішні справи України.
Але, знаючи, що прийняття такого документа може бути використано державоюза необхідності - ну, скажімо, російськомовне населення Донбасу могло б звернутися з проханням, що його обмежують у чомусь, і тоді Росія, відповідно до цього закону, могла б приймати кроки, відповідні, щодо захисту свого, як вони вважали, російськомовного населення.
Вони ж брали не лише росіян, а й російськомовних, а це вже розширене тлумачення.
Але ми нічого не зробили, тому що тоді у нас була зовсім інша політика. У нас була політика - дружба з Росією", - говорить Кравчук.
У той час ніхто не думав готувати війська, згадує перший Президент.
"Не готувалися ні війська, ні політичні кроки, ні законодавчі якісь рішення. Україна вела себе так, мовляв, нічого не сталося і не станеться. Живіть, громадяни, спокійно і все буде добре, попри те, що деякі політики, громадські діячі відзначали, що це може стати небезпекою. І, зрештою, це так і сталося", - розповів Кравчук.
Чому не втрутилися США, Велика Британія і Франція - теж зрозуміло, додав перший Президент - вони просто не могли цього зробити.
"Якби Україна була членом Ради безпеки ООН, то вона могла б ініціювати проведення того чи іншого заходу. Але, оскільки Україна не має такого статусу, то і звернення громадян України - це внутрішня справа України", - підкреслив Кравчук.
Нагадаємо, анексія півострова почалася 20 лютого 2014 року, про що свідчить відповідна медаль РФ "За повернення Криму".
Тоді Росія почала перекидати свої війська без розпізнавальних знаків, а трохи пізніше, 16 березня, пройшов так званий референдум про приєднання Криму до Росії.
