Переговорний процес з Іраном стане більш жорстким: інтерв’ю з Євгенієм Єніним про збитий рейс, “Мотор Січ” та плани на Азію

КИЇВ. 29 березня. УНН. Нещодавно Іран оприлюднив технічний звіт щодо катастрофи українського літака МАУ рейсу PS752, назвавши причину аварії — “помилка оператора системи ППО”. Україна відреагувала миттєво, назвавши документ “збіркою маніпуляцій”. Про те, яким шляхом надалі рухатиметься Київ у пошуку справедливості для сімей загиблих, а також про низку інших важливих питань розповів в інтерв’ю УНН заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін.

Іран

— Щодо підсумкового звіту Ірану про причини катастрофи літака МАУ. Ви казали про звернення до ІКАО. Був виступ нашого представника... Яка була їхня реакція (ІКАО)? Чого ми тепер очікуємо і які наші подальші кроки?

Позиція, яку висловив уряд України з цього питання, широко поділяється всіма нашими партнерами, можна сказати, усім цивілізованим світовим співтовариством. Більше того, це був чи не єдиний раз, коли представник Ірану в ІКАО навіть не попросив слово, щоб захистити позицію своєї держави.

Безумовно, ми на цьому не зупинимось, ми будемо рухатись далі. Протягом декількох найближчих днів очікується conference-call міністрів закордонних справ усіх країн, які постраждали внаслідок зазначеної авіакатастрофи, в ході якого ми будемо обговорювати подальші спільні кроки. Безумовно, одним з напрямків такого діалогу буде оцінка можливостей внесення змін до положень міжнародних конвенцій, які регулюють відповідно технічні розслідування, оскільки ми бачимо наскільки складно змусити державу-члена Конвенції сумлінно дотримуватися своїх зобов’язань, якщо держава ухиляється від співпраці. А це — не просто питання справедливості щодо загиблих з рейсу PS752, це так само і безпека майбутніх авіаційних перевезень, оскільки технічний звіт має на меті вироблення рекомендацій щодо подальшого вдосконалення системи безпеки польотів. Відповідно, якщо ти не спромігся встановити ключові причини катастрофи, то і всі рекомендації щодо покращення системи безпеки авіасполучення так само будуть іррелевантними

— Чи затягне це процес пошуку справедливості для наших громадян? І на скільки?

В принципі це процеси паралельні. У нас іде щонайменше три паралельних треки. Перший — це технічне розслідування у відповідності до додатку 13 Чиказької конвенції. Його завданням є встановлення усіх обставин трагедії, без визначення винних персоналій. Далі, кримінально-правовий трек — це іранське кримінальне судочинство, і так само кримінальне провадження, яке розслідується в Україні під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора. Тут ми маємо встановити конкретних осіб, які своїми діями чи бездіяльністю сприяли настанню трагічної події. Третій трек, те, за що відповідаю безпосередньо я як керівник української делегації, — це притягнення Ірану до міжнародно-правової відповідальності.

Всі три, безумовно, є паралельними процесами, але достатньо взаємопов’язаними. Світовий досвід свідчить про те, що цей процес є зазвичай тривалим. Але для нас насамперед ключовим є встановлення справедливості, в ім’я пам’яті тих, хто загинув під час цієї катастрофи, і так само безпека подальших польотів в усьому світі, оскільки ми на сьогодні категорично не згодні з тією позицією, яку зайняв Іран під час свого технічного розслідування. За великим рахунком, технічне розслідування звелось до спроб Ірану виправдати себе, а не встановити об’єктивну істину. Саме тому ми будемо домагатись як справедливості, так і гідного рівня компенсацій для родичів жертв загиблих.

— Ви колись казали, що якщо переговорний процес зайде в глухий кут, ми будемо звертатись до міжнародних майданчиків, зокрема ООН. Наскільки ми наразі далеко від “глухого кута”?

Ми чемно слідуємо усім нормам міжнародного права, яке в даному випадку вимагає від нас проведення двосторонніх переговорів. Саме цей шлях ми розглядаємо наразі як основний. Ми йдемо не одні — ми йдемо у широкій коаліції усіх постраждалих держав. Відповідно, будь-які рішення у цьому переговорному процесі приймаються не лише Україною, а консенсусним рішенням всіх держав, що входять до коаліції. Будемо узгоджувати ті кроки, яким чином ми реагуватимемо на таке технічне розслідування, і будемо вимагати його продовження. І в подальшому безумовно будемо продовжувати переговорний процес з іранською стороною, який стане, можу спрогнозувати, більш жорстким і категоричним, оскільки до цього часу ми розраховували на ті слова і заяви іранських чиновників про готовність об’єктивно розслідувати, про наявність політичної волі забезпечити справедливість. Саме такий звіт технічного розслідування серйозно підважив позицію іранської сторони в переговорному процесі.

— Яка наразі ситуація з переговорами щодо компенсацій для родичів жертв?

Наша позиція є незмінною. Насамперед ми хочемо об’єктивно розібратись, що ж сталось. Це впливатиме на розмір компенсацій. Також ми будемо враховувати рівень співпраці іранської сторони з нами, і ми безумовно візьмемо до уваги кращі міжнародні практики в подібних випадках.

— Чи вже є дати наступних переговорів?

На сьогодні ми очікуємо conference-call міністрів закордонних справ усіх постраждалих держав, і ми будемо визначатись з формою нашого реагування як на технічний звіт, так і будемо говорити про спільну позицію, якою будемо керуватися під час переговорного процесу з іранською стороною.

— А чи можна до переговорного процесу залучити наших міжнародних партнерів, які з нами в коаліції?

Вони залучені. Ми тісно координуємо всі наші кроки, в тому числі заяви. Єдине що — Україні в рамках цієї коаліції відведена роль спікера. Тобто, ми представляємо не лише себе, а й всі держави у переговорах з іранською стороною.

— Тобто, є консолідована позиція, яку ми просто доносимо?

Ми не просто доносимо, ми її перед тим активно формуємо.

— Щодо формування суми компенсацій — Іран, здається, вже все порахував, адже заявляв про якісь свої цифри.

Це важливо, тому що, якщо подивитись на цю ситуацію очима іранської правлячої еліти, то справу в принципі можна закривати. Кримінальне провадження завершене і ось-ось люди будуть передані до суду. Грошові компенсації іранська сторона анонсувала (хто не хоче, це нібито його проблеми), в тому розмірі, в якому запропонувала, так люди і мають погодитись. А з Україною, на думку іранської сторони, залишилось домовитись лише про ціну компенсації літака.

Але та реальність, яку бачимо ми і всі наші партнери, можна сказати все цивілізоване міжнародне співтовариство, є кардинально відмінною. До цього часу нам невідомі навіть імена тих, кого притягають до кримінальної відповідальності в Ірані. Я вже мовчу про більш глибокі деталі справи, тому що ми неодноразово наголошували на потребі у більш довірливому діалозі з цих питань, оскільки, якщо не буде довіри до кримінального процесу, який відбувається, то ми не можемо говорити про справедливість.

По-друге, щодо компенсацій, іранська сторона має право оголошувати будь-які заяви, єдине що — у нас є переговорний процес, в рамках якого слово “компенсація” ще не обговорювалось жодного разу. І, безумовно, ми будемо стояти насторожі інтересів наших громадян і домагатись максимального рівня компенсацій. Що стосується літака, то питання з ним закривається на рівні страхових компаній, і Україна не має нічого спільного з цим треком. Що стосується Міжнародних авіаліній України, то ми безумовно максимально підтримуємо нашу компанію. Водночас, наскільки мені відомо, вони пішли в окремий юридичний трек з іранським урядом, і по мірі можливості вони будуть покладатись на ті норми міжнародного права, які регулюють відповідні відносини.

— Тобто, на жодному з раундів переговорів з Іраном слово “компенсація” не звучало? Ми не дійшли до цього питання?

Перед кожними переговорами погоджується порядок денний. Він погоджується двома сторонами. От, у жодному пункті порядку денного за два раунди слово “компенсація” не звучало.

— Чому?

Як я казав, ми спочатку маємо чітко розібратись, що відбулось. Після того, як ми розберемось із тим, що стало причиною цієї трагедії, ми зможемо визначитись із рівнем компенсацій.

— Тобто, ми ще не рахували?

Ми не можемо порахувати, поки не будемо мати достатньо інформації.

— Але, я думаю, у нас є якесь бачення...

Наразі ми можемо базуватись на тих стандартах, які вироблені на даному напрямку. Водночас, кожен переговорний процес є індивідуальним. Безумовно, ми будемо виходити з цілої низки чинників, як я вже говорив.

— Щодо аудіозапису, який з’явився у канадських медіа. Ми вже отримали цей аудіозапис, чи ще йдуть переговори з канадською стороною щодо цього?

Я думаю, що про це краще запитати у колег в Офісі Генерального прокурора. Справа в тому, що канадські колеги обіцяли передати нам цю інформацію саме каналами міжнародно-правової допомоги. Водночас, наскільки мені відомо, до цього часу нічого з канадського боку до нас не надходило.

— У річницю трагедії, заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов заявив, що Україна залишилась одна у розслідуванні трагедії щодо збиття літака. Як це розуміти? Це стосувалось іранської сторони, чи також наших колег, інших держав?

Думаю, Гюндуз Мамедов краще пояснить, що він мав на увазі. Хоча, я як колишній прокурор добре розумію, про що йшлось.

— На вашу думку, про що йшлось?

Я думаю, Гюндуз Мамедов хотів привернути увагу всіх наших партнерів до більш активної співпраці з Україною і прискорення певних процесів, про які існували певні домовленості.

Міждержавні справи

— У справах щодо прав прибережної держави в Чорному та Азовському морях та Керченській протоці, ми мали подати меморандум навесні 2021 року. Чи готовий він на сьогодні?

В принципі, ми уже на фінальній стадії погодження тексту. Можу запевнити, що наш оновлений меморандум буде направлено до арбітражу у чітко встановлені терміни.

— Про що ми на сьогодні говоримо у цій справі?

Коли ми говоримо про цей спір, то мова йде про свободу судноплавства у Чорному морі та Керченській протоці, про право використання природніх ресурсів.

— У заяві від 16 березня, МЗС каже “ми налаштовані повернути Крим і притягти Росію до юридичної відповідальності... В міжнародних судових інстанціях розглядаються ініційовані Україною відповідні провадження”. Це стосувалось одного з трьох міждержавних кейсів чи це щось нове?

Насправді, притягнення Росії до міжнародно-правової відповідальності є під постійним контролем не лише Міністерства закордонних справ, але і наших колег з Мінюсту та Офісу Генеральної прокуратури. Ми маємо надзвичайно добрий рівень взаємодії та співпраці між нами. Саме тому ми підтримуємо один одного інформаційно, і буквально декілька місяців тому українська сторона приєдналась до міждержавного спору Нідерландів з Росією у ЄСПЛ. Міністерство закордонних справ однозначно підтримало цю ініціативу Міністерства юстиції. Між нами відбувається постійний обмін інформацією, ми постійно запозичуємо досвід наших іноземних партнерів. Особлива подяка Сполученим Штатам Америки і іншим нашим партнерам, які дають нам надзвичайно важливу методичну підтримку у цьому питанні.

— А з Мін’юстом зараз йде обговорення, можливо, нового кейсу проти РФ?

На сьогоднішній день ми їх не плануємо. Водночас, це не означає, що завтра чи в якійсь осяжній перспективі не з’явиться щось нове, що дозволить посилити тиск на Росію на юридичному фронті.

— А який наразі стан справи про затримання наших військовослужбовців та суден (у Керченській протоці)?

Як відомо, в кінці серпня минулого року російська сторона подала заперечення стосовно українського меморандуму. У подальшому, в листопаді трибунал прийняв рішення, яке приймається у 99% випадків, розділити цю справу на два етапи, т.зв. юрисдикційну і розгляд по суті. На початку січня цього року відбувся останній обмін комунікацією з арбітражем, під час цієї комунікації українська сторона наполягала на прийнятті рішення щодо максимально оперативного визначення дати усних слухань. Станом на сьогодні, на 11-16 жовтня Міжнародний трибунал запланував проведення усних слухань між Україною і Російською Федерацією.

Це ще юрисдикція.

— Коли можна очікувати переходу до розгляду по суті?

Можу сказати, що Сovid вносить певні коригування у наші плани і графіки. Водночас, ми розраховуємо до кінця 2022-2023 отримати рішення з усіх трьох міждержавних справ, які розглядаються на сьогодні в Міжнародному суді ООН та міжнародних арбітражах.

Азія

— Ще одна справа, а саме щодо “Мотор Січі”. Була інформація, що китайські інвестори направили звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна. Міністерство залучено у даній справі?

Безумовно. Міністерство юстиції отримало повідомлення про наявність арбітражного спору. У цьому зв’язку було сформовано міжвідомчу групу, до складу якої входять представники департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ, і усіма нашими можливостями ми, безумовно, будемо підтримувати Міністерство юстиції, яке є головним відповідальним органом у цьому арбітражному спорі.

— Чи це не зіпсувало нам відносини з Китаєм?

Я би сказав, що російська пропаганда досить активно працює в Україні, і намагання посилити роль чинника “Мотор Січі” в українсько-китайських відносинах, або намагання показати нібито якийсь зв’язок з відвіданням окупованого Криму якоюсь делегацією китайських бізнесменів, є відвертою маніпуляцією. По-перше, ми маємо усі потрібні запевнення від китайського уряду про те, що позиція китайської сторони з питань територіальної цілісності та недоторканості України залишається незмінною. По-друге, ми намагаємось щільно працювати з китайською стороною з метою уникнення в подальшому непорозумінь, попереджаючи китайських бізнесменів чи туристів про порядок відвідання тимчасово окупованих територій.

Що стосується “Мотор Січі”, то ми отримали чіткий сигнал з боку китайського уряду про те, що це питання не стоїть на міжурядовому порядку денному наших відносин. Що хвилює в даному контексті Китай, то це насамперед дотримання прав інвесторів, і це питання так само є наріжним для Уряду України, оскільки така категорія як іноземні інвестиції є святою для будь-якої цивілізованої держави. Відповідно, ми будемо намагатися зробити все для того, щоб ті люди, які мають підтверджені інвестиції, отримали відповідну сатисфакцію.

— Що ми думаємо про, скажімо, зближення Пекіну і Москви? Наприклад, зараз Лавров поїхав на зустріч з китайським міністром закордонних справ. І в принципі дві держави досить тісно взаємодіють... Нас це бентежить? Те, що Росія може впливати на Китай?

Безумовно, ми перебуваємо у стані гібридної війни з Російською Федерацією, яка використовує всі свої потуги і можливості для того, щоб максимально ускладнити наш діалог і наші відносини з нашими західними партнерами. Те ж саме відбувається і для псування клімату двосторонніх відносин з Китаєм. Якщо подивитись на китайські медіа, то та ж сама тематика “Мотор Січі” фактично не знайшла відображення ні на телебаченні, ні у друкованих китайських ЗМІ. Тим не менш, російська преса тільки про це і говорить.

Те ж саме можемо говорити і про дію російської пропаганди в Україні. Китай є торгівельним партнером № 1 для України, є надзвичайно важливим політичним партнером. У червні цього року відзначатимемо 10-у річницю стратегічного партнерства між нашими державами. Безумовно, після фактичного випадіння Китаю з фокусу української дипломатії з 2014 року, абсолютно логічним є посилення нашої уваги до цього напрямку. Ми говоримо як про відновлення роботи певних міжурядових механізмів, так і, безумовно, діалогу на високому і найвищому рівнях.

— Щодо “азійського турне” Володимира Зеленського. Чи планується в рамках нього відвідати саме Китай?

Китай, безумовно, перебуває у фокусі нашої уваги. Водночас, давайте будемо реалістами: епідемічна ситуація, звичайно, сильно видозмінює наші плани і перспективи. Крім того, традиційним для Китаю є планування візитів як мінімум в рамках часових горизонтів півроку-року. Якщо ми наразі не погодили дати візиту, то складно говорити, що зазначений візит відбудеться найближчим часом. Тим не менш, ми працюємо над змістовним наповненням таких контактів. Буквально нещодавно відбулось засідання українсько-китайської міжурядової комісії з торгівельно-економічного співробітництва. За його результатами підписано досить амбітний протокол. На сьогодні ми працюємо з усіма відомствами для максимально оперативної реалізації всіх досягнутих домовленостей між урядами двох держав.

Тому, Китай є у фокусі. Водночас, говорити про конкретні дати поки що не доводиться.

— Про які дати ми в принципі можемо говорити в контексті “азійського турне”?

Я пропонував би не гадати на кавовій гущі. Бо, навіть складаючи наші плани візитів на високому і найвищому рівнях на цей рік, ми чудово розуміли, що коронавірус внесе суттєві корективи у цей план. Буквально останніми днями ми спостерігаємо черговий спалах коронавірусу в Україні, і нам надзвичайно важко прогнозувати, у який період і з якою силою та які нові штами цієї хвороби можуть обмежити обмін візитами протягом цього року.

Я думаю, що найбільш реальними датами здійснення “азійського турне” Президента може бути кінець цього року. Ми запланували декілька опорних країн в різних куточках Азії. Наразі всі наші керівники закордонних дипломатичних установ заряджені на максимальне забезпечення змістовного наповнення таких візитів і визначення їх часових рамок. Але, знов таки, ситуація з коронавірусом, на жаль, визначатиме дуже багато.

— Ви сказали про визначене коло країн. Що це за країни, та які теми будуть піднімати?

Йдеться про різні регіони і субрегіони Азії. Йшлось і про країни АСЕАН, йшлось і про країни Середньої Азії, йшлось частково і про інші альтернативи.

— Якщо говорити про візити представників, лідерів азійських країн до нашої країни? Наскільки відомо, ми очікуємо високих гостей до 30-річчя нашої Незалежності. Про когось із країн Азії, з регіону, можна говорити?

Можу сказати, що до країн Азії нами було направлено 26 відповідних запрошень. Деякі з лідерів відмовились суто з технічних причин. Це було з самого початку передбачено. Зокрема, наприклад, співпадіння термінів цих заходів з національним святом, або ж, наприклад, з проведенням Олімпіади в Токіо. Є очевидним, що фінальні рішення щодо представленості будуть прийматись у максимально пізні терміни, з урахуванням розвитку епідемічної ситуації як у тих державах і регіонах, так і в Україні. Тим не менш, з обережним оптимізмом можу сказати, що Азія буде на гідному рівні представлена на урочистостях з нагоди 30-ї річниці Незалежності.

— Як щодо інших лідерів? Кого хотілося б бачити?

Ми хотіли б бачити у це величезне свято української державності усіх наших друзів. Тому я б не хотів згадувати когось конкретно, щоб не образити інших. Можу наприклад сказати, що ми отримали запевнення американських партнерів про те, що вони намагатимуться забезпечити свою присутність на максимально високому політичному рівні.

— Як щодо інших?

Ви знаєте, що в Азії, що в Америці процеси відбуваються приблизно однаково. На сьогоднішній момент всі ці сплески коронавірусу, на превеликий жаль, не дають можливості передбачити це чи вставити в графік того чи іншого конкретного лідера. Ми самі бачимо, що та ж сама американська сторона змушена приймати рішення про проведення певних самітів у режимі онлайн. Я не виключаю, що на якомусь етапі будуть прийняті рішення щодо так званого комбінованого формату, коли частина наших друзів і партнерів зможе звернутись до учасників урочистостей у форматі відеозвернення.

Американський напрямок

— Цікавить таке питання: ми маємо досить тісні стосунки з Канадою, але я не пам’ятаю, щоб у нас були туди візити на найвищому рівні, або звідти — візити на найвищому рівні до нас.

Ви мабуть забули, як наша співвітчизниця (Христя Фріланд) буквально пару років тому була в Україні.

Ми, безумовно, працюємо на цьому напрямку. Можу підтвердити, що телефонний діалог між нашими лідерами відбувається досить регулярно. Це пов’язано з багатьма чинниками. Буквально декілька тижнів тому міністр закордонних справ спілкувався зі своїм канадським колегою, паном Гарно. Протягом тижня-двох планується чергова телефонна розмова наших міністрів. Буквально пару тижнів тому наш прем’єр поспілкувався з пані Фріланд, аналогічний діалог відбувається і на найвищому рівні.

Це дійсно як раз той приклад, який красномовно підкреслює, що глибину відносин і міцність взаємної підтримки не обов’язково міряти частотою візитів, і що навіть попри епідемію коронавірусу ми знаходимо модальності для взаємовигідного спілкування і підтримки один одного.

— Щодо спілкування лідерів... Яка йде робота щодо підготовки до спілкування нашого лідера з президентом США? Про це (його відсутність) зараз хто тільки не говорить.

Це чистої води спекуляція. Я би абсолютно не зводив відносини з нашим ключовим безпековим і стратегічним партнером, Сполученими Штатами, до телефонного зв’язку. Ми встановили вже досить добрі відносини з новою адміністрацією. Постійно відбуваються контакти: говорили міністри закордонних справ, говорили міністри оборони, протягом ближчих днів відбуватиметься телефонна розмова за участю нашого міністра інфраструктури з його американським відповідником. Ми навіть маємо публічні запевнення від американської сторони у зв’язку з цими спекуляціями, що затримка з розмовою не має жодного політичного підґрунтя, а пов’язана виключно з навантаженим графіком президента США. Ця розмова відбудеться, не раніше так пізніше.

— Це цікаво не лише нашим політикам чи журналістам — є статті провідної американської преси щодо відсутності розмови. Всім цікаво, я думаю, тому що Байден знає Україну, але не знає Зеленського. Всім також хочеться побачити, наскільки вони спрацюються, сподобаються один одному.

Ми покладаємо великі сподівання на те, що між нашими президентами буде встановлено щирий, довірливий робочий контакт. Але, хотів би наголосити, що ми вже активно працюємо над забезпеченням як змістовного наповнення майбутніх контактів і майбутніх візитів, так і, саме головне, уточнюємо взаємні пріоритети у співпраці один з одним.

Ми маємо всі запевнення американської адміністрації у тому, що їхня підтримка територіальної цілісності і незалежності України матиме безумовний характер. Те саме стосується готовності продовжувати надання військової підтримки, у т.ч. у формі надання летальної зброї. Це так само буде двопартійна підтримка просування курсу реформ в Україні, боротьби з корупцією, і низка інших питань, які становлять інтерес для глобального порядку денного. Те саме питання зміни клімату, інші, які досить активно були поставлені у пріоритети нової американської адміністрації.

— Була інформація про те, що найближчими тижнями мав би відбутись візит міністра оборони до США, чи принаймні він планується. Можете щось про це розповісти?

Вони (міністри оборони — ред.) нещодавно спілкувались, спілкування було продуктивним. Мушу відзначити, що американська сторона має на меті план щодо розширення військової допомоги Україні. Саме тому, наші контакти будуть все більше інтенсифікуватись. Безумовно, від української сторони очікується чітке бачення подальшого розвитку Збройних Сил і продовження військової реформи.

— Байден прямо назвав Путіна вбивцею. Це було досить неочікувано, зокрема для Росії. На вашу думку, як це вплине на геополітичну ситуацію?

Дипломатія — це не про те, щоб говорити один одному красиві слова. Це і про те, щоб вміти визнавати цілком очевидні речі. Протягом останніх десятирічь ми бачимо, що російський режим регулярно вдається до убивств чи переслідувань своїх політичних опонентів — згадаємо Політковську, Немцова, Скрипаля, багатьох інших, останнє — це замах на Навального. Американські спецслужби чітко встановили безпосередню координацію російським лідером кампанії з дискредитації чинного президента США під час останньої виборчої кампанії. Тобто, ми наближаємось до якогось моменту істини. Безумовно, російська сторона має свій погляд на всі ці речі, звинувачуючи Захід у нібито підриві стратегічного діалогу з російською стороною. Ми вже неодноразово бачили, що російська сторона дуже часто, як мала дитина, намагається рефлексувати у вигляді підвищення ставок. Зокрема, це може проявитися у формі чергової ескалації на Сході України. Саме тому, варіант для нас дуже простий — посилювати обороноздатність і розвивати партнерські зв’язки з тими нашими друзями, які протягом останніх семи років завжди стояли пліч-о-пліч з нами, ну і, безумовно, зберігати спокій.

— Америка — це не тільки США та Канада. Чи має Україна якусь стратегію щодо Латинської Америки?

Нами зараз опрацьовується Стратегія зовнішньої політики. Саме тому, ми будемо визначатись із нашими пріоритетами з урахуванням наявних сил та засобів. Безумовно, латиноамериканський континент є надзвичайно цікавим і перспективним для України. Насамперед, це надзвичайно місткі ринки, що досить активно розвиваються. Хотів би відзначити Бразилію, з якою ми розвиваємо досить динамічний діалог, навіть попри короновірусні обмеження. Це і спілкування президентів, і проведення класичних для нашої дипломатії торговельно-економічних комісій між нашими урядами. Але ще і запуск нових форматів. Ми запустили буквально нещодавно оборонний діалог, ми провели досить змістовні кіберконсультації. Все це сталось буквально протягом трьох останніх місяців.

Але, дивлячись на Бразилію, ми не хотіли б так само забувати і про інші країни регіону — це Аргентина, Чилі, Перу, саме там ми маємо амбітні плани з розвитку наших відносин, насамперед у торговельно-економічній сфері. Це співпраця у галузі військово-технічного співробітництва. І одним з показових прикладів уваги до цього регіону є нещодавнє рішення Президента відкрити в Чилі повноцінне посольство України замість відділення нашого посольства у Аргентині.