Ксенія Собчак потрапила до бази "Миротворця"

Згідно з повідомленням, Собчак “свідомо порушила державний кордон України з метою проникнення в окупований Росією Крим, маніпулює громадсько-значущою інформацією з мотою отримання політичних дивідендів, а в 2014 році оправдовувала російську окупацію АР Крим”.

Як докази цього звинувачення, сайт наводить репортаж Собчак і російського журналіста Антона Красовського “Исконно няш” для сайту “Сноб.ru”.

Центр “Миротворець” є неурядовою організацією, що займається “дослідженням ознак злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку”.

Слід зазначити, що 7-го травня 2016 року на сайті Центру “Миротворець” було викладено список з 4680 журналістів, які отримували акредитацію у “владних структурах” ДНР, та ризикували життям намагаючись розповісти, що відбувалося по той бік. До прізвищ, імен та по-батькові журналістів додавались номери їхніх мобільних телефонів та електронні адреси. Серед журналістів виявилися представники світових ЗМІ: AFP, Al Jazeera, Le Monde, BBC, Reuters, Forbes. Після публікації, близько 30-ти журналістів, які були згаданих у базі даних, а також депутат Верховної Ради Вікторія Сюмар, написали відкритого листа з вимогою негайно прибрати конфіденційну інформацію журналістів з відкритого доступу. На вимогу групи журналістів, до яких доєдналася заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова, прокуратура міста Київ відкрила кримінальне провадження проти колектива Центру. Журналістка “Голосу Америки” Мирослава Гонгадзе (дружина вбитого у вересні 2000 року Георгія Гонгадзе) дала зрозуміти, що Комітет захисту журналістів у Нью-Йорку готує з цього приводу заяву. Пізніше з осудом публікації бази даних та з вимогою покарання співробітників Центру виступили представник ЄС в Україні Ян Томбінський, уповноважений ОБСЄ зі свободи преси Дуня Міятович, МЗС Росії, Держдеп США, омбудсмен України Валерія Лутковська та низка міжнародних журналістських організацій, таких як “Комітет Захисту Журналістів”.

Під тиском міжнародних правових організацій на сайті було опубліковано повідомлення, що сайт закриється. При цьому вся інформація з нього буде збережена і за обіцянкою радника глави МВС Зоряна Шкіряка буде викладена у відкритий доступ на інших сайтах.

Однак вже 19 травня 2016 року сайт знову відновив роботу, а 20 травня на ньому був опублікований оновлений список акредитованих владою самопроголошеної ДНР працівників ЗМІ.

У цьому контексті (зневага до журналістської діяльності та велика підтримка “діяльності” сайту з боку українських громадян) слід пригадати, що 20 липня 2016 року близько 7:45 ранку стався вибух у автомобілі на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка у Києві. Внаслідок вибуху загинув відомий журналіст Павло Шеремет. За даними МВС слідство не має чітких підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Як раніше повідомляв УНН, журналіст В.Веремій помер від вогнепального поранення у лікарні 19 лютого 2014 року. Він зі своїм колегою повертався з редакції додому на таксі. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на машину напали озброєні невідомі, почали розгойдувати авто, витягли водія і пасажирів і почали їх бити. Дві людини отримали травми, а В.Веремій отримав вогнепальне поранення. Апеляційний суд Києва 1 березня об 11:00 розпочне розгляд скарги Генеральної прокуратури України на вирок Юрію Крисіну, засудженому до 4 років позбавлення волі (умовно) за причетність до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія.

Слід зазначити, 16 квітня 2015 року вдень у дворі власного будинку був розстріляний журналіст Олесь Бузина. Він отримав 4 вогнепальних поранення, одне з яких у голову. МВС оголосило підозри у вбивстві журналіста і письменника Бузини двом жителям столиці — Андрію Медведьку та Денису Поліщуку. Підозрюваних затримали 18 червня. Шевченківський районний суд Києва оголосив перерву до 24 квітня 2018 року в підготовчому засіданні з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням Андрія Медведька та Дениса Поліщука у вбивстві журналіста Олеся Бузини у зв’язку із зайнятістю суддів в інших засіданнях.