Експерти: безконтрольний ринок азартних ігор "зжирає" бюджет країни

Обсяг "тіньових" потоків порахувати складно. За оцінками експертів, до бюджету не доходить близько 10 млрд грн щорічно.

Єдині, хто легально працюють - оператори лотерей. Їх всього два - "УНЛ" і "М.С.Л.". Останній лише цього року вийшов з-під санкцій з огляду на відсутність доказів зв'язків з Росією і після того, як спроба переділити ринок на користь "УНЛ" з тріском провалилася.

Але і їхню діяльність важко назвати унормованою. Регулятор лотерей - міністерство фінансів з 2012 року не видає їм ліцензійні умови, а це головні правила роботи на ринку. Від того кожен діє "у міру своєї розбещеності".

УНН недавно писав, що "УНЛ", наприклад, дав франшизу "Космолоту", який вважає себе першим легальним "онлайн-казино" і, не оглядаючись на законодавство, закликає людей спробувати заборонені ігрові автомати.

Водночас вивіски "М.С.Л." використовуються на кожному кроці нелегалами, які під виглядом електронних лотерей проводять звичайні азартні ігри. Боротися з ними дуже складно, навіть самому "М.С.Л.", не кажучи вже про поліцію, яка роками може розслідувати кримінальні провадження, не досягаючи по суті ніяких результатів, навіть у столиці.

Експерти Центру економічних стратегій відзначають, що "олії у вогонь" підлили чиновники, які змінили у 2015 році принцип оподаткування лотерейних виграшів. Якщо раніше оподатковувалися лише великі виграші, то тепер усі підряд, навіть 5 грн.

Реакція на нововведення не забарилася - гравці з легального ринку кинулися у тінь, де ні податків, ні відрахувань немає.

"Після 2015 року навіть з виграшів обсягом 10 грн гравець повинен платити податок 2 грн, що створило попит на гру в тіньовому гральному секторі, де податки не сплачуються", - йдеться у дослідженні.

Навести порядок на ринку не складно, кажуть експерти Центру. Досить закрити "лазівки" і встановити державний контроль, а це:

• ліцензування та патентування гравців ринку, якими буде займатися незалежний відділ при Мінфіні або МЕРТ;
• обсяг оподаткування гравців ринку повинен бути диверсифікованим, залежно від типу ігрового закладу;
• дозвіл на гру повинні мати особи, яким виповнився 21 рік;
• ліцензування грального онлайн-бізнесу;
• чіткий контроль з боку держави.

Що стосується останнього пункту, ні профільні експерти, ні самі гравці ринку поки не спостерігають бажання чиновників встановлювати жорсткий контроль, адже цього передусім вимагає виведення у світ усіх грошових потоків.