Ефективність половини схвалених в ЄС за два роки ліків від раку поставили під сумнів
Київ • УНН
КИЇВ. 21 вересня. УНН. Приблизно половина (19 з 39) досліджень, на підставі яких Європейське агентство лікарських засобів (EMA) в 2014-2016 роках схвалювало нові протиракові препарати, могли давати невірну оцінку ефективності ліків, йдеться в статті, опублікованій N+1, пише УНН.
Регуляторні агентства, в тому числі і EMA, схвалюють вихід медикаментів в продаж на підставі досліджень, проведених виробниками. “Золотим стандартом” в сфері клінічних випробувань ліків прийнято вважати рандомізовані контрольовані клінічні дослідження. Однак і в них можуть виникати неточності — на рівні дизайну роботи, аналізу результатів і їх опису — здатні привести до неправильної оцінки ефективності препаратів. Зокрема, цінність досліджень протиракових препаратів може знижуватися через використання “сурогатні” кінцеві точки, такі як тривалість життя без прогресування хвороби, яка часто не корелює із загальним виживанням.
Хусейн Начі з кафедри політики охорони здоров’я Лондонської школи економіки і політичних наук і його співавтори займаються аналізом якості клінічних досліджень. Раніше вони показали, що велика частина онкологічних ліків, схвалених EMA в 2009-2013 роках, не збільшує загальну виживаність пацієнтів і не покращує якість життя. У новому дослідженні вчені проаналізували доказову базу, на підставі якої EMA схвалило нові протиракові препарати в 2014-2016 роках, і фокусувалося на дизайні досліджень і ризикові систематичних помилок.
Автори розглянули 54 клінічних дослідження, присвячених 32 протираковим препаратам. З’ясувалося, що 11 (20 відсотків) з них не мали групи порівняння, два (4 відсотки) були рандомізовані, а в двох рандомізованих дослідженнях розподіляли пацієнтів по групах тільки з різними дозами експериментального препарату. Ефективність тільки семи препаратів підтверджували два і більше досліджень. Вчені виявили публікації 39 (з 41) рандомізованих клінічних досліджень, їх вони включили в свій огляд. Тільки в 10 з 39 рандомізірованих досліджень загальна виживаність пацієнтів була первинною кінцевою точкою. У 21 (54 відсотки) з них кінцевою точкою була виживаність без прогресування хвороби, а в інших оцінювали реакцію захворювання на лікування, безподієвості виживання або кінцеві точки безпеки.
Серед прикладів прогалин в методології опорних досліджень вчені наводять дослідження елотузумаба, яке було відкритим (було відомо, які пацієнти отримують експериментальний препарат), що могло вплинути на результат. У дослідженні ніволумаба 16,5 відсотків пацієнтів відкликали свою згоду на участь, що призвело до “випадання” великої кількості результатів.
Автори зазначили, що усвідомлюють, що ризик помилок — ще не помилки, і виявлені методологічні недоліки не завжди могли приводити до спотворень результату. Крім того, деякі помилки неминучі в зв’язку зі складністю онкологічних досліджень.
Вчені пишуть, що дослідники і клініцисти повинні краще оцінювати можливість помилок і те, наскільки нові протиракові препарати дійсно корисні для пацієнтів.
У редакційній статті в The BMJ Елізабет Махейс, що відповідає в виданні за клінічні новини, зазначила, що невизначеність і перебільшення доказів ефективності ліків проти раку “приносять безпосередню шкоду, якщо пацієнти ризикують зіткнутися з важкими або смертельними побічними ефектами без відчутної користі, відмовившись від більш ефективного і безпечного лікування”.
Як писав УНН, вчені виявили нову причину розвитку небезпечної форми раку.
