"Діти більше впадають в паніку внаслідок сполоху дорослих": експерт-психолог розповів, як спілкуватися з малечею про війну
Київ • УНН
КИЇВ. 9 червня. УНН. Під час війни та постійних обстрілів нагальним стало питання того, як саме спілкуватися з дітьми про бойові дії - розповідати всі подробиці, чи замовчувати правду та придумувати фантастичні історії. Експерт-психолог Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Юрій Ірхін упевнений: дітям обов’язково говорити правду, а батькам - не нервувати, а демонструвати приклад стійкості та впевненості у собі, передає УНН.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У День захисту дітей у КНДІСЕ розповіли про дослідження психологічного стану малечі
Цитата
“Я наполягаю на тому, що дітям треба розповідати про війну відкрито, усю правду, з наведенням прикладів з історії, як це було, приміром, у 1941, 1939 роках, розповідати про світовий досвід тої самої афганської, іракської війни, наводити приклади.
Зараз це просто робити – є багато інформаційних джерел. Якщо це хлопчики, то з наведенням прикладів, приміром, з технічного забезпечення, можна розібратися, які танки, чим ракети відрізняються, чому не можна на підльоті, наприклад, балістичну ракету збити. Бо вона падає вертикально, як ти її зіб’єш.
У такому випадку ми зробимо неможливим панічне травмування дітей, бо усунемо фактор неочікуваності. Вони будуть знати, що це таке, будуть легше це переживати”, - розповів він.
Юрій Ірхін наголосив: у контексті його досвіду як експерта-психолога діти легше переносять нічні тривоги та звуки вибухів і більше впадають в паніку через поведінку дорослих.
“Наскільки свідчить мій особистий досвід і наукові джерела, які я вивчав з цього приводу, діти легше переносять все це, а більше впадають в паніку внаслідок сполоху дорослих. Якщо мама починає панікувати - і діти панікують, якщо ж дорослі зберігають спокій - то і діти будуть спокійні.
Моя головна порада всім батькам: не треба від дітей щось приховувати, треба розкрити карти і сказати: "так, мені страшно, але давай один одному допоможемо". І в момент вибухів так само. Не треба трястися самому, а дитині казати – не бійся, усе буде добре. Треба самому перш за все заспокоїтися і сказати: "дивися, воно мимо пролетіло, бахнуло не тут, не треба лякатися”, - розповів експерт-психолог.
Він підкреслив: фізіологічні техніки для заспокоєння є дієвими лише у стані паніки та допомагають саме дорослим.
“Застосування будь-якої техніки є дієвим, однак підходить більше для дорослих. Тобто доросла людина має сама перш за все заспокоїтися і потім заспокоювати дітей. Я бачив своїми очима, коли діти заспокоювали дорослих. Бо дорослі усвідомлюють це все, а діти ще ні, вони не мають такого досвіду”, - резюмував Ірхін.
Раніше
Експерт-психолог КНДІСЕ дав поради, як вберегти свою психіку під час постійних обстрілів.
