Українська молодь найбільше боїться війни і корупції - дослідження

Зокрема, українській молоді було запропоновано висловити свої побоювання або занепокоєння щодо кількох параметрів.

Перелік цих параметрів включав: фізичне насильство, пограбування, серйозне захворювання, безробіття, теракт, війну в регіоні або у світі, забруднення природи та зміна клімату, зростання бідності в суспільстві, приплив мігрантів і біженців, соціальну несправедливість та корупцію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Домашньому насильству піддаються 1,1 млн українок на рік

"Відповідно до результатів опитування, українська молодь найбільше переймається корупцією, адже 37% респондентів підтвердили високий рівень стурбованості.

Наступними важливими чинниками є війна в регіоні або у світі (36%), серйозні захворювання (34%), а також соціальна несправедливість і безробіття (по 32%).

Якщо порівняти різні параметри, українська молодь найменше побоюється припливу іммігрантів та біженців (38% респондентів зазначили, що це зовсім їх не турбує), фізичного насильства (29%) та терактів (27%).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Опитування: 86% українців вважають боротьбу з корупцією неуспішною

З іншого боку, респонденти-жінки демонструють вищий рівень стурбованості, ніж чоловіки, у кожному випадку, але різниця є особливо помітною у таких аспектах, як фізичне насильство та пограбування," - йдеться в звіті дослідження.

Крім того результати опитування також доводять, що страхи щодо корупції та війни домінують у всіх регіонах. Найважливішим джерелом занепокоєння у Києві, а також у західних та східних регіонах України є війна, тоді як у Північній, Центральній та Південній Україні домінує корупція. До того ж, молоді українці на Сході України зазвичай більше бояться фізичного насильства та пограбування, тоді як їхні однолітки з півночі країни демонструють найнижчий рівень занепокоєння щодо цих двох параметрів.

У дослідження також зазначили, що безробіття також є джерелом занепокоєння у всіх регіонах України, але його найбільше побоюються у Києві (39%) та Східній (39%) частині України. Те ж саме стосується терактів.

Столиця "домінує" серед інших регіонів України у контексті страху перед війною, забрудненням природи та зміною клімату, зростанням бідності в суспільстві, припливом іммігрантів та біженців, а також соціальною несправедливістю. Молодь з Києва, разом з однолітками з центральної та південної частин України, зазвичай демонструє більшу стурбованість щодо корупції, тоді як українці зі Східних та Західних регіонів висловлюють менше побоювань щодо корупції, ніж мешканці всіх інших частин України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більше 40% українців дивляться турецькі серіали – опитування

Проте більше половини української молоді висловлює оптимізм щодо майбутнього країни, а 58% вважають, що майбутнє українського суспільства в цілому виглядає краще, ніж поточна ситуація. Разом з тим, кожен п’ятий молодий українець (20%) вважає, що ситуація залишиться незмінною, тоді як 5% респондентів очікують погіршення.

Північна Україна залишається найбільш оптимістичною: 76% молоді очікують поліпшення і лише 1% — погіршення майбутнього країни. З іншого боку, українська молодь зі Сходу та Півдня є найбільш песимістичною: у Східному регіоні лише 30% очікують поліпшення, а 45% очікують або погіршення, або збереження статус-кво, тоді як на Півдні 46% очікують поліпшення, а 31% обирають песимістичні варіанти.

Також очікування щодо поліпшення економіки є нижчими, ніж рівень загального оптимізму. Так, 37% респондентів очікують, що економічна ситуація в Україні поліпшиться у найближчі 10 років, тоді як кожен десятий респондент (9%) очікує погіршення.

Київ залишається відносно найбільш оптимістичним: майже половина молоді (48%) очікує поліпшення, і лише 7% очікують погіршення економічної ситуації. Східна частина України є найменш оптимістичною: кожен четвертий молодий українець (25%) очікує поліпшення економічної ситуації, а 16% очікують погіршення.

Зазначимо, що результати цього дослідження складались і з кількісного опитування 2000 респондентів (від 14 до 29 років), і з чотирьох регіональних фокус-груп, і з огляду літератури, який дозволив поставити настрої української молоді у загальноєвропейський контекст.