Мистецтвознавиця про монумент "Батьківщина-Мати": вона є твором радянської доби, але не є уособленням радянського мистецтва

За словами мистецтвознавиці, скульптура «Батьківщина-Мати» не подібна на жодну радянську скульптуру. Монумент має праобраз Оранти.

Цитата

«Оранта – захисниця. У Софії Київській – мозаїка Оранта. Мені здається, тут є пряма аналогія, бо і щит (захисна) і там Оранта, і Покрова, Козацька Покрова теж інколи буває в такій позі. (…) Вона є твором радянської доби, але вона не є уособленням радянського мистецтва. Тому що нехарактерна постава, нехарактерне вбрання. Усі «работницы и крестьянки», вибачте, або в робочих сарафанах, або в маєчках і спідничках. А тут – грецький хітон, знову ж таки, відсилка до античного мистецтва, відсилка до українського давнього мистецтва. І образ загалом. Мені здається, що обличчя у неї – не те, що вважалося стандартною, радянською, красивою жінкою», - пояснила мистецтвознавець.

Мілена Чорна також розповіла, що встановлення монументу у Києві мав реалізовувати Євген Вучетич – співавтор монументу «Родина-Мать, зовет!» в російському волгограді.

«Проєкт був – просто стела, і з цієї стели стирчали плечі, руки і така дещо спотворена голова, а вся стела мала бути укладена барельєфами, такими плитками з сюжетами з історії комуністичної партії, і все це мало бути позолочене і набагато вище», - розповіла Чорна.

Та Вучетич помер, не реалізувавши цей проект. І тоді за реалізацію взявся Василь Бородай. Мілена Чорна зауважує, що навіть в умовах радянського часу, Бородай мав проукраїнські погляди. Та наводить цікавий факт – Бородай та Вучетич були представниками одного покоління та походили з одного міста – теперішнього Дніпра. Але формувалися у відмінних середовищах та врешті мали різні погляди на мистецтво.

«Бородай зробив максимум з того, це з мистецтвознавчої точки, щоб олюднити цю скульптуру. Він ліпив її зі своєї колеги (тут ідеться про скульпторку Галину Кальченко, однак щодо особи жінки, яка стала прообразом для монументу, є різні версії – ред.). Є легенди, що він був у неї закоханий, та це приватне. Але те, що вона була прекрасною талановитою скульпторкою, вона, до речі, зробила пам’ятник Лесі Українці, тут, у Києві, у музеї Лесі Українки. Вона дуже молодою померла, і він у пам'ять про свою колегу втілив її обличчя на цьому пам’ятнику», - вважає Чорна.

Мистецтвознавиця вважає, що заміна гербу радянської доби є важливим та нагальним рішенням.

«Є речі нематеріальні, які важать не менше. І знак тризубу, знак княжої влади, над Дніпром, він мусить бути!» - додала Чорна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більшість українців підтримують те, що встановити тризуб на "Батьківщині-мати" можна було пізніше: опитування

Нагадаємо

Національний музей історії України у Другій світовій війні 9 серпня повідомив, що планує прибрати усі імперські та радянські символи з постаментів та перетворити існуючий меморіальний комплекс на музей української пам’яті та перемоги. Вартість реалізації проекту становить 28 млн грн. За офіційної інформацією від Мінікульту, усі кошти надані донорами.

Тризуб на щиті монументу «Батьківщина-Мати» вже встановлено і 23 серпня його буде офіційно презентовано.