Народжуваність у Європі знижується, попри політику щодо сім'ї, пише Reuters, передає УНН.
Деталі
На думку демографів та економістів, спроби Європи підвищити рівень народжуваності, що падає, не досягають мети. Вони закликають до переосмислення, зокрема до зміни курсу, щоб прийняти й охопити економічні реалії старіння населення.
Протягом останнього десятиліття рівень народжуваності в Європі застряг на рівні 1,5 народжень на одну жінку. Це вище мінімуму, що спостерігається у Східній Азії, але далеко від рівня 2,1, необхідного для підтримання рівня чисельності населення, - рівень, який Анна Матисяк, доцентка кафедри ринку праці та сімейної динаміки у Варшавському університеті, й інші експерти, опитані агентством Reuters, вважають малоймовірним у доступному для огляду майбутньому.
Європейські уряди вже витрачають мільярди євро, окрім базового соціального забезпечення, на фінансування заходів на захист дітей, починаючи від прямих грошових стимулів для дітей і закінчуючи податковими пільгами для великих сімей, оплачуваною відпусткою для догляду за дитиною та допомогою на дітей.
Але навіть у таких країнах, як Франція і Чехія, де минулими роками коефіцієнт народжуваності був відносно високим (близько 1,8), зараз спостерігається його падіння. На різних континентах причини різні і в деяких випадках не до кінця зрозумілі.
Марта Сейс, професор соціології сім'ї, демографії та нерівності в Мадридському університеті, сказала, що такі чинники, як зростання вартості житла і відсутність гарантій зайнятості, пов'язані з рівнем народжуваності в Іспанії, який становить 1,19, другий найнижчий показник у Європі після Мальти.
Подібні економічні обмеження відчуваються всюди. Але є також свідчення глибшої культурної зміни ставлення до батьківства.
У Норвегії - багатій країні з сильною підтримкою сім'ї та гарантіями працевлаштування - до 2022 року рівень народжуваності впав з 2 у 2009 році до 1,41, найнижчого рівня за всю історію спостережень.
В огляді по країнах за 2023 рік Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) припустила причини падіння, включно зі зміною гендерних ролей, більшим акцентом на кар'єрі та навіть те, як соціальні мережі можуть посилити почуття незахищеності. Однак вона дійшла висновку, що спад залишається загадкою.
Фінська демографиня, професорка-дослідниця і директорка Фінського науково-дослідного інституту народонаселення Анна Роткірх також спостерігала глибокі культурні зміни в опитуваннях, що оцінюють аналогічне зниження народжуваності в її країні: багато молодих людей тепер бачать фундаментальний компроміс між батьківством та іншими цілями.
Роткірх наголосила, що, як і раніше, існує необхідність у політиці щодо сім'ї для підтримки рішень майбутніх батьків, але закликала до набагато ширшої дискусії про те, як розв'язати проблему низької народжуваності, яку, за її словами, сама лише традиційна політика щодо сім'ї не зможе виправити.