Вибір системи автономного електропостачання багатоквартирного будинку залежить від того, який набір загальнобудинкових потреб вона має забезпечити та від фінансової спроможності його мешканців. Кожна із систем має свої переваги та недоліки, пише УНН.
Минула зима для української енергосистеми була відносно спокійною. Однак з весни всі ми згадали про блекаути кінця 2022 року – ворог відновив масовані удари по об’єктах енергетики, що призвело до регулярних і тривалих відключень світла по всій країні. Це знову гостро поставило питання енергетичної автономії не тільки закладів і установ критичної інфраструктури, але й осель звичайних громадян. Особливо це стосується мешканців багатоквартирних будинків.
Дехто без жартів радить цим людям шукати на зиму житло у сільській місцевості, де тепло, як мінімум, забезпечать піч і запас дров, а світло – генератор невеликої потужності.
Та, попри, невизначені перспективи майбутньої зими, все ж таки не варто аж занадто згущувати фарби. Насправді, в даному випадку все залежить від самоорганізації людей в бажанні підтримувати хоча б мінімальний комфорт під час відключень світла.
При цьому, якогось універсального рецепта при виборі системи, яка буде забезпечувати автономне електропостачання вашого будинку, немає.
За словами експертів, все залежить від того, робота яких систем, на думку мешканців, має бути забезпечена під час відключень світла, та від їх фінансової спроможності.
"Для початку потрібно визначитися, які системи мають безперервно працювати навіть у разі тривалих відключень світла. Перше – це наносна група, яка забезпечує подачу води та тепла вище п’ятого поверху. Будинки зараз зводять в 16 поверхів і вище, тому в технічне завдання треба врахувати і роботу ліфтів. На якійсь 25 поверх без ліфта навряд чи піднімешся.
Також необхідно забезпечити освітлення місць загального користування і роботу магнітних замків на дверях до під’їздів.
Це такий базовий набір внутрішньобудинкових систем, які мають безперебійно працювати", - розповів голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в ексклюзивному коментарі УНН.
Відповідно до цього, вже можна обирати систему, яка буде забезпечувати ваш будинок електроенергією, коли її не буде в мережі.
"Аби забезпечити ці чотири потреби електроенергією є декілька варіантів. Зокрема, встановити зарядну станцію з акумуляторами, яка буде подавати електроенергію, за рахунок того що буде брати її в мережі, коли є світло, а коли його не буде, то видаватиме електроенергію і все буде працювати.
Другий варіант, і, як на мене, оптимальний, - це сторіджи (установки зберігання електроенергії – ред.) разом з невеликими генераторами. Сторідж не завжди може встигнути зарядитися від мережі. Також можлива ситуація, коли не буде змоги заправити генератор. Тож, у випадку відключення електроенергії вони будуть доповнювати один одного.
Для когось буде оптимальним встановлення великого потужного генератора, вартість якого може становити один-два мільйони гривень. Такий генератор без проблем може забезпечити роботу ліфтів, насосної групи і так далі.
При цьому, треба врахувати, що потрібно забезпечувати роботу генератора – це дизпаливо або бензин, обслуговування. З одного боку, це серйозні гроші, які доведеться щомісяця витрачати, з іншого – якщо в будинку 150-200 квартир, то це не так і дорого, якщо порахувати на одну квартиру", - підсумував Попенко.
Етажність будинку та кількість квартир у ньому прямо впливають на вартість системи автономного енергозабезпечення.
Зокрема, як розповів голова одного із ОСББ в Броварах Антон Бобров, в їхньому будинку під’їзди від 17-ти до 20-ти поверхів, і 400 квартир, тому був обраний варіант придбати електрогенератор за 320 тисяч гривень.
Коли ми придбали генератор минулого року, то від нього працювали лише насоси на воду і насоси на опалення. Цього року ми ще вклали трохи коштів і тепер в кожній секції, працює один ліфт. Генератор забезпечує освітлення всіх коридорів, консьєржні приміщення теж з електрикою
В менших будинках є можливості купувати дешевші генератори меншої потужності. У тих таки Броварах десятиповерхівка на 204 квартири на початку блекауту в кінці 2022 року обійшлася генератором за 90 тисяч гривень.
"У нас в будинку своя котельня, і, щоб люди не замерзли, ми оперативно за кошти нашого резервного фонду придбали генератор за 90 тисяч гривень. Подали документи до міської ради, і нам компенсували 50 тисяч гривень. Цього року додатково купили ще один генератор. Він дешевший – 35 тисяч гривень, але чудово працює, коли немає світла. Також плануємо додатково придбати акумулятори на насосну станцію", - розповіла голова ОСББ десятиповерхівки Христина Макогон.
Примітно, що в обох наведених прикладах, ОСББ скористалися програмою часткової компенсації вартості придбання та встановлення генераторів. Такі програми діють у багатьох містах, і не лише великих, як столиця, Львів чи Одеса. Наприклад, у тих таки Броварах повертають до 50% вартості генератора, але не більше 50 тисяч гривень.
"Відповідна програма діє у нашому місті з кінця 2022 року, і до неї долучилися вже близько тридцяти броварських ОСББ та ЖБК, деякі неодноразово. На компенсації місто виділило майже два мільйони гривень. Для того, щоб отримати компенсацію за встановлений генератор керівництво ОСББ або ЖБК має звернутися до міського Управління житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту. Заявку розглядає комісія, визначає суму компенсації та виносить рішення за засідання виконкому", - розповів міський голова Броварів Ігор Сапожко.
Зрозуміло, що кожна із систем забезпечення незалежного електропостачання багатоквартирних будинків має свої переваги та недоліки. У збірці підготовленій Вадимом Литвином з ГО "Асоціація енергоаудиторів України" детально розглядаються ці нюанси.
Якщо узагальнити, то основною перевагою бензинових або дизельних генераторів є те, що вони можуть працювати у будь-яку пору року. Головне, щоб був відповідний запас палива, і це вже можна віднести до недоліків, адже його необхідно десь зберігати, якщо відключення світла будуть тривалими. До того ж, вартість електроенергії, виробленої генераторами, вища ніж від централізованої мережі.
Системи з акумуляторами та інверторами, на відміну від генераторів, більш безпечні в експлуатації та практично безшумні. Але вони не можуть автономно працювати при тривалих відключеннях світла, мають обмежену кількість циклів заряджання-розряджання, і коштують дорожче.
Щодо гібридних сонячних станцій, то у безхмарні дні вони можуть повністю забезпечити будинок світлом та зекономити кошти його мешканцям через нижчу собівартість електроенергії. До того ж, можна розглядати можливість продажу надлишку електроенергії. Водночас, можуть виникнути проблеми із розміщенням сонячних панелей, такі станції не можуть забезпечити повного резервування енергії у зимовий період. І, звісно, вони потребують серйозних капіталовкладень, які не кожен багатоквартирний будинок може собі дозволити.
Зрештою, очевидно, що можливості забезпечити автономним енергоживленням хоча б мінімальні загальнобудинкові потреби є відносно доступними. Наразі, важко передбачити, наскільки складною буде зима для енергосистеми та українців. Тому подбати про вирішення цього питання варто вже зараз.
Понад 11 тисяч генераторів встановлено в українських лікарнях - МОЗ 28.06.24, 12:44