Ледь не щотижня Одещину відвідують міжнародні делегації з усього світу. Про характер зустрічей та найважливіші запити партнерів в ексклюзивному коментарі УНН розповіли заступник голови Одеської ОВА Сергій Кропива та директор профільного департаменту Катерина Марченко.
Деталі
Кропива констатував, що команда ОВА формує мережу міжнародних партнерів регіону на постійній основі. Сприятливі умови для підтримки прямих контактів з партнерами створює безпосереднє межування Одещини з Румунією і Молдовою, розміщення на території регіону 25 дипломатичних установ іноземних держав та широкого кола представництв міжнародних організацій.
Питання на порядку денному міжнародних зустрічей зазавичай різні, продовжує Кропива. Політичні делегації здебільшого цікавляться безпековими питаннями, міжнародні організації - гуманітарною ситуацією та підтримкою жителів і переселенців, а бізнес-делегації розглядають можливість співпраці в економічних проєктах. Щоправда, здебільшого у післявоєнний час. Але одне наріжне питання об’єднує усі делегації – це продовольча безпека, наголошує Кропива.
"Світ знає, яку фундаментальну роль наш морський зерновий експорт відіграє для продовольчої безпеки. Та й загалом безпека в Чорному морі, дієвість норм міжнародного права щодо мореплавства – це глобально важливий безпековий чинник. Саме український аграрний експорт є стабілізатором на глобальному ринку. Його блокування росією ставить під загрозу нестачу продовольства й голоду більше 400 мільйонів людей з 70-ти країн світу", - нагадує заступник голови Одеської обладміністрації.
Після виходу росії з Чорноморської зернової ініціативи було оголошено нові тимчасові маршрути руху цивільних суден. Станом на 15 січня 2024-го за весь час функціонування коридорів до портів "Великої Одеси" зайшло – 533 судна, вийшло – 496 суден, зокрема 5 евакуйовано. За підсумками 2023 року портами Одеської області перевантажено 61,93 млн тонн вантажів, з яких 48,97 млн тонн агропродукція на експорт (зернові, олія), наводить дані Кропива.
Про численність зустрічей з дипломатами на Одещині розповіла і тимчасово виконувачка обовʼязків директора Департаменту міжнародного співробітництва та протоколу Одеської обласної державної адміністрації Катерина Марченко. За її словами, протягом 2023 року на Одещину завітали близько 100 делегацій різного рівня, уточнила вона.
"Це були зустрічі з високопосадовцями, парламентарями та представниками таких країн: Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Італія, Іспанія, Естонія, Німеччина, Швеція, Франція, Румунія, Литва, Латвія, Чехія, Словенія, Молдова, США, Нідерланди, Велика Британія тощо. Серед зазначених заходів також були зустрічі з керівниками регіонів-партнерів та представниками міжнародних організацій, а також їх високим керівництвом. Кожна з цих зустрічей мала конкретну мету - залучити допомогу для нашої області та покращити її становище.
Зокрема з високими візитами Одеську область відвідали: Прем’єр-міністри Данії та Нідерландів; міністр оборони Литви; Високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки, Віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррель; міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон, міністри закордонних справ України, Латвії, Данії, Естонії, Ісландії, Литви, Норвегії, Швеції, Сполученого Королівства, Франції; міністр транспорту Франції; віцепрем’єр-міністр з реінтеграції Молдови; заступник державного секретаря Міністерства закордонних справ Фінляндії; повноважний міністр, спеціальний посланник з питань відбудови та зміцнення стійкості України; спеціальний уповноважений Міністерства закордонних справ Греції з питань України; федеральний міністр економічного співробітництва і розвитку; віце-президентка німецького Бундестагу та депутати німецького Бундестагу; депутат Національної ради Республіки Австрія; постійний представник США в НАТО (2008-2009 рр), спеціальний представник Державного департаменту США з питань України (2017-2019 рр) Курт Волкер, Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді і багато інших", - додає Марченко.
Від початку збройного повномасштабного вторгнення рф на територію України Одеська область збільшила коло іноземних партнерів, продовжила т.в.о. директора Департаменту. Зокрема, торік формалізовано відносини з двома новими міжрегіональними партнерами – німецьким Вільним Ганзейським містом Бремен та французьким регіоном Прованс-Альпи-Лазурний берег.
"Давні партнерські відносини Одеської області з Поморським, Мазовецьким, Підкарпатським, Люблінським й Лодзинським воєводствами сприяли тому, що саме польські регіони одними з перших після початку вторгнення відгукнулися та постійно надавали допомогу. Наразі ж Республіка Польща стала комунікаційним майданчиком щодо повоєнної відбудови України", - уточнила вона.
Виокремити роль тієї чи іншої країни у процесі життєдіяльності регіону складно, каже Марченко. Одещина дорожить кожним партнером, додає вона.
"Так, до прикладу, Італійська Республіка відіграватиме важливу роль у майбутній відбудові Одеської області. Італійські партнери передаватимуть свої найкращі напрацювання та досвід в галузі реставрації, захисту та охорони культурної спадщини. Уже сьогодні до робіт з відновлення історичного центру Одеси залучені провідні італійські фахівці та підприємства. Уже зараз відбувається оцінка пошкоджень зруйнованого Спасо-Преображенського собору Одеси. Цей процес вже формалізовано – 31 жовтня 2023 року відбулося офіційне відкриття "Лабораторії з відбудови України" в Мілані.
Також Грецька Республіка відіграватиме значущу роль у процесі відбудови. Адже враховуючи особливу роль міста Одеса в історії Греції, грецька сторона готова долучитися до відбудови пам’яток архітектури та історичного центру міста Одеса, що постраждали під час російської агресії. Греція також має намір відкрити спеціальний офіс з питань відбудови Одещини", - наводить приклад Марченко.
На 2024 рік у напрямку міжнародного співробітництва Одеська ОВА має амбітні плани, каже заступник голови Одеської обладміністрації Кропива. Ідеться, серед іншого, про подальшу консолідацію міжнародного співтовариства, виконання раніше досягнутих домовленостей, якісне зростання ефективності співпраці, формування сталого позитивного іміджу Одещини та системне залучення іноземних партнерів засобами економічної та публічної дипломатії задля забезпечення потреб жителів та розвитку Одеської області, розповів він.
"Одним із основних завдань на 2024 рік є фіналізація роботи з формування Стратегії повоєнного відновлення та розвитку Одеської області. Ця стратегія стане планом дій, які мають бути реалізовані, щоб вирішити актуальні для мешканців проблеми, а також щоб Одещина досягла того успіху, якого вона заслуговує. Стратегія розробляється з урахуванням процесів інтеграції до європейського простору, в основі якого покладено інтегрований підхід для максимального використання потенціалу регіону", - додає він.
Паралельно команда ОВА продовжує актуалізувати перелік пріоритетних напрямів допомоги та якірних проєктів регіону відповідно до європейських норм і стандартів.
"Фінансова підтримка відновлення – це мультирівневий процес, з яким без цифрової системи нам не впоратися, як з точки зору координації фінансування, так і з точку зору управління проєктами. Ми рухаємося до того, щоб усі потреби області та проєкти відновлення були об’єднані в одній цифровій системі, незалежно від того, хто за них платить і хто реалізує. Це важливо для прозорої пріоритезації проєктів до фінансування.
Наша мета – запровадити ефективні інструменти та системи на локальному рівні. Саме тому разом з партнерами найближчим часом ми запустимо платформу, що оцифровуватиме всі потреби та проєкти для процесу відновлення області", - наголосив Кропива.
До прикладу, він розповів про проєкт SPILNOTA, який створюється з метою координації міжнародної та донорської допомоги для забезпечення стійкості та відбудови Одеської області.
"Значні потреби регіону та обсяги допомоги потребують ефективного механізму управління коштами та ресурсами, а також забезпечення максимального контролю та підзвітності їх використання перед суспільством та донорами.
Завдяки платформі SPILNOTA заявники, такі як Одеська ОВА, окремі райони та громади, можуть публікувати свої потреби та отримувати допомогу, яка їм потрібна. Своєю чергою, надавачі допомоги, такі як міжнародні донори та благодійні фонди, можуть обирати, який напрямок або проєкт вони готові наразі підтримати", - уточнив він.