Що відомо
Зокрема, Україна надала запит на колишні у вживанні корвети, компоненти протикорабельних ракет, системи протиповітряної оборони і обладнання для розмінування.
Міністр закордонних справ ФРН Хайко Мас негативно поставився до можливих поставок озброєнь українській стороні, зазначило видання. А міністр оборони Аннегрет Крамп-Карренбауер відкрита до подібних ідей, як і голова зовнішньополітичного комітету бундестагу Норберт Реттген. Було б помилково виключити поставку оборонних систем озброєнь, оскільки “Росія погрожує війною”, процитувала газета Реттген.
Контекст
Пізніше в цей же день посол України в ФРН Андрій Мельник висловив розчарування відмовою Берліна надати нашій країні озброєння і прискорити вступ до НАТО. Дипломат закликав не плекати ілюзії про зміну політики Німеччини по відношенню до України після виборів.
Перед цим в інтерв’ю, опублікованому раніше в той же день, Анналени Бербок вказала на перспективи членства України в ЄС і НАТО, але підкреслила, що пріоритет перед цим має “стабільність безпосередньо зараз”. “До того кроки щодо членства в НАТО так чи інакше нереалістичні”, — вказала кандидат у канцлери ФРН.
У той же час, в світлі напруженості між Україною і Росією, вона висловилася за посилення тиску на Москву. За її словами, Німеччина повинна позбавити будівництво газопроводу “Північний потік — 2” політичної підтримки.
Нарощування військ РФ до кордонів України
Посилення російського військового контингенту уздовж кордону з Україною в останні тижні викликало стурбованість Євросоюзу і США. За даними керівництва ЄС, Росія розмістила біля кордонів України і в включеному Криму понад 100 тисяч військовослужбовців. Президент України Володимир Зеленський закликав США і Європу допомогти відбити агресію РФ. Російський міністр оборони Сергій Шойгу пояснив концентрацію військовослужбовців в цих областях “контрольними перевірками”. Москва 22 квітня оголосила про відвід військ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Швеції заявили, що відведення російських військ від кордону України є “димовою завісою”