За словами експерта, держава сьогодні не регулює кількісні і якісні показники використання пестицидів під час вирощення зернових культур.
“Дефіцит якісної сировини спостерігається кожен рік. Але в цьому році це найвиразніше. І це спричинено не тільки погодними умовами . На сам перед це йде від державного законодавства — це відсутність закону "Про сівооберт": ніхто не контролює, що і як вирощується. Держава не регулює кількісні і якісні показники використаних пестицидів. Вся країна вирощує рапс, соняшник та кукурудзу. Все це виснажує наші землі ,вони бідніють. Звідси і йде перша ступінь не якісної сировини. Держава має не тільки контролювати але й допомагати також”, — сказав С.Кирієнко.
За його словами держава має знайти важелі для стимулювання сільського господарських виробників вирощувати якісніші культури. Ще однією причиною низької якості зерна є відношення самих виробників.
“Ще однією причиною є халатне відношення. Я не кажу що всі такі, але більшість — так. Закуповують не якісні насіння, використовують невідомі добрива. Не доробляють, не доочищають, не калібрують зерно перед продажем. Ось наприклад зерно гороху жовтого, в українського постачальника сміттєва і зернова домішка в середньому становить близько 10%, а в канадського не більше 2%. А це все додаткові витрати для виробників. Тож, звичайно, в усьому світі всі мають бажання купувати канадське. Як зерно так і готову продукцію, за таких умов майже не можливо конкурувати”, — сказав С.Кирієнко.
Нагадаємо, як повідомляв УНН, лабораторні дослідження дванадцяти зразків борошна на відповідність стандартам якості показали відсутність мікотоксинів, однак присутність вмісту Т-2 токсинів у дев’яти зразках відібраної продукції та вомітоксинів у чотирьох зразках відібраної продукції.
Також нагадаємо, за словами Н.Кільдій, низка медико-біологічних вимог до якості продовольства в Україні не оновлюються із 1989 року.