“Як тільки в горах випадають сильні дощі, переповнені потічки зносять із гір масу викинутого людьми непотребу, в основному пластикового. Паралельно річки забирають стихійні сміттєзвалища, які люди влаштовують прямо на берегах. Усе це різними притоками потрапляє в Боржаву, Латорицю, Уж і Тису, які несуть відходи в Словаччину й Угорщину”, — зауважив він.
За його словами, таких “подарунків” у ЄС своїм сусідам не робить жодна країна.
“І угорці, і словаки змушені вичищати українське сміття спеціальними баржами, вивозити на звалища, після чого писати нам "ноти протесту".
Ми просимо вибачення, обіцяємо виправитися, а потім настає новий паводок, і все починається спочатку. А все тому, що наші люди тільки на словах хочуть у Європу. А на справах поводяться по-свинськи в себе дома, а Європі передають ось такі "привіти" з твердих побутових відходів”, — резюмував він.
Нагадаємо, багато європейських країн вирішують проблему накопичення пластикового сміття за допомогою депозитної (заставної) системи збору тари. Вона діє в Швеції, Німеччині, Норвегії, Фінляндії, Данії, Естонії. Наприклад, в Норвегії завдяки цій системі збирають 95% тари, в Фінляндії — 93,3%, а в Данії — 89%.
Українські нардепи пропонують перейняти успішний досвід європейських країн, тож у ВР зареєстрували законопроект № 5614 “Про систему збору та утилізації тари”, однак він досі так і не розглянутий. Поки в українському парламенті роздумують, Білорусь взялася впроваджувати в себе європейську систему і вже до 2020 року планує її повністю реалізувати.
Довідка УНН: принцип роботи депозитної системи збору тари полягає в тому, що при здачі тари в спеціальний автомат — він повертає частину грошей, сплачених при купівлі напою. Чим більше пляшок здають — тим більше тари можна повторно використовувати або переробляти. Це, в свою чергу, зменшує кількість сміття, яке осідає в океанах і на звалищах.