“По-перше, це метереологічні дослідження, спостереження озонового шару і спостереження верхніх шарів атмосфери. До них додалися вже майже 20-річні моніторингові спостереження колонії пінгвінів та місцевої популяції тюленів. Це також важливо, тому що вони харчуються виключно одним продуктом — крилем, тією самою креветкою, яку людина ловить в Південному океані”, — сказав він.
В.о. директора НАНЦК підкреслив, що в океані оцінити запас креветки є надзвичайно важким завданням. Крім того, за словами Дикого, крім української, ще багато станцій щороку моніторять кількість пінгвінів, інших тварин.
“Порівнюючи ці дані з усього континенту, можна приблизно оцінювати, як за цей час змінюється запас криля. Ці дані зокрема використовуються комісією з живих ресурсів Антарктики для встановлення квот вилову”, — пояснив він.
Крім цього, перед українськими полярниками стоїть низка інших завдань, таких як дослідження стану та динаміки озонової діри, стану льодовиків, складу антарктичних ґрунтів, космічної погоди тощо.
“Цього року у нас бенефіс геологів та геофізиків. З 12 п’ятеро — геонауковці. Буде досліджуватись динаміка льодовиків, зокрема робитись лазерне сканування льодовиків”, — повідомив Дикий.
Як повідомляв УНН, Є.Дикий розповів про досягнення українських полярників на станції “Академік Вернадський”.