Що відомо
За повідомленнями турецьких ЗМІ, таке падіння загрожує масштабною кризою валюти і платіжного балансу, оскільки деякі місцеві банки вже призупинили обмін валюти та операції із золотом.
Що передувало
Ердоган звільнив голову центробанку Наджі Агбала ввечері 19 березня, призначивши натомість Сахапа Кавціоглу, ексміністра фінансів, колишнього депутата від правлячої партії. Це викликало стурбованість інвесторів щодо політичного втручання в грошово-кредитну політику.
Що стало причиною такого кадрового рішення невідомо, але воно було ухвалене наступного дня після того, як центральний банк різко підняв основну процентну ставку — втретє за п’ять місяців, з 17 до 19 відсотків.
Президент Ердоган неодноразово закликав до зниження ставок. Новий глава турецького Центробанку також виступає проти підвищення процентних ставок.
Попри заклики президента Туреччини, на підвищення процентних ставок позитивно відреагували фінансові ринки.
Слабкість ліри може погіршити інфляцію, оскільки Туреччина залежить від імпорту енергоносіїв і товарів за ціною у доларах для свого промислового сектора.
Економічна криза в Туреччині
Курс турецької ліри став знижуватися в кінці 2017 року. У 2018 році в Туреччині вперше за десять років була зафіксована рецесія, сталася обвальна девальвація ліри, а безробіття досягло рекордних показників. З 2018 року до теперішнього часу ліра втратила половину своєї вартості по відношенню до долара.
Серед причин економічної кризи в Туреччині експерти називають “перегрів” економіки, допущений Ердоганом після 2016 року, коли в країні відбулася спроба військового перевороту. Після цього президент Туреччини, серед іншого, став намагатися урізати незалежність Центрального банку.