Цитата
"Сьогодні відбулося засідання з розгляду апеляційних скарг сторони захисту на продовження запобіжного заходу Наріману Джелялу, Асану та Азізу Ахтемовим. Ми просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із утриманням у СІЗО, тим більше що в Криму є приклади, коли людям, які обвинувачуються у тяжких злочинах, обирають домашній арешт. Суд скарги відхилив, що ми однозначно вважаємо за тиск. Крім того, варто зазначити, що засідання пройшло у закритому режимі, а сам суд був посилений спецназом ФСВП, що ми однозначно вважаємо тиском та спробою закрити рота", – розповів Полозов.
Деталі
Адвокат зазначав, що Нарімана Джеляла тримають "у найжорстокішій ізоляції від зовнішнього світу".
Азіз Ахтемов раніше повідомляв, що йому не доставляють усі листи. Також він скаржився на умови утримання у СІЗО.
Цього місяця подружжя заарештованих кримськотатарських активістів вперше за кілька місяців змогли відвідати своїх чоловіків у СІЗО.
15 грудня 2021 адвокат Микола Полозов повідомив, що російські силовики завершили попереднє розслідування у справі про "диверсію на газопроводі" в селі Перевальне, Наріману Джелялу додали ще одне звинувачення.
Що було раніше
3-4 вересня 2021 року в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика та активіста Нарімана Джеляла.
6 вересня у Криму заарештували чотирьох затриманих: братів Азіза та Асана Ахтемових, їхнього батька Ескендера та ще одного сина Ескендера Арсена Ахтемова.
Підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика та активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як цілеспрямовану провокацію.
Наріману Джелялу загрожує від 12 до 20 років ув'язнення. Російська влада звинувачує його у скоєнні диверсії у складі організованої групи за п. "а", ч. 2 ст. 281 КК Росії, а також за ч. 4 ст. 222.1 КК Росії - незаконне придбання, передача, зберігання, перевезення, пересилання чи носіння вибухових речовин чи вибухових пристроїв у складі організованої групи.
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом "Кримської платформи", який пройшов 23 серпня.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку із новими арештами, що сталися у Криму.
Після інформації про обшуки та затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК та Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.