Деталі
Аналіз показав, що в сукупності стоншення та відколювання зменшили масу шельфових льодовиків Антарктиди на 12 трильйонів тонн з 1997 року, що вдвічі перевищує попередню оцінку.
За словами вченого JPL Чада Гріна, провідного автора дослідження, чиста втрата крижаного щита континенту за останню чверть століття становить майже 37 000 квадратних кілометрів, площа майже дорівнює площі Швейцарії.
Наслідки можуть бути величезними. За його словами, Антарктика містить 88% потенціалу світової криги на рівні моря.
Шельфові льодовики - шари замерзлої прісної води, формуються тисячі років і діють як контрфорси, що стримують льодовики, які інакше легко зісковзнули б в океан, викликаючи підйом рівня моря.
Проте в останні десятиліття потепління океанів послабило шельф знизу — явище, раніше задокументоване супутниковими висотомірами, що вимірюють зміну висоти льоду і показують втрати в середньому 149 мільйонів тонн на рік з 2002 по 2020 рік, за даними NASA.
Для свого аналізу команда Гріна синтезувала супутникові зображення у видимому, тепловому інфрачервоному та радіолокаційному діапазонах.
Виміряні втрати настільки перевищують природне поповнення шельфового льодовика, що дослідники визнали малоймовірним повернення Антарктиди до рівня льодовиків до 2000 року до кінця цього століття.
Прискорений відкол льодовиків, як і витончення льоду, був найбільш помітний у Західній Антарктиді, районі, який найбільше постраждав від океанських течій, що нагріваються. Але навіть у Східній Антарктиді, регіоні, шельфовий льодовик якого довгий час вважався менш уразливим, «ми спостерігаємо більше втрат, ніж успіхів», — сказав Грін.
За словами Гріна, однією з найважливіших подій стало обвалення та розпад масивного шельфового льодовика Конгер-Гленцет у березні, що, можливо, є ознакою подальшого погіршення ситуації.