"Питання санкцій є чи не одним із найбільш згадуваних у зовнішній політиці України. Ми вирішили його дослідити і побачили, що санкції можуть бути не лише елементом політичного піару, але й інструментом міжнародних відносин.
Також, санкції є тим інструментом, який має достатньо обмежувальну ефективність, і який, час від часу, створює складні дилеми, оскільки призводить до суперечливих наслідків. Тому, використання санкцій вимагає цілісного підходу. Саме такі тези лягли в основу нашого дослідження", - зазначив асоційований експерт МЦПД Микола Капітоненко під час презентації дослідження.
В Україні антиросійські санкції мають вибірковий характер, а відтак – неефективні, переконаний доктор юридичних наук, професор, адвокат Данило Гетьманцев.
"Основний недолік українського механізму санкцій - відсутність розуміння у суспільстві та державі щодо істинних причин необхідності застосування покарань. Вони не прописані у Законі України "Про санкції", що прямо суперечить принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Тому, застосування санкцій в Україні набуло вибіркового характеру. З одного боку, до санкційного списку потрапляють підприємства, які не мають жодного відношення ані до агресії, ані до Росії, а з іншого - ми знаємо низку підприємств, які мають відношення до Росії, але працюють, оминаючи санкційний список", - сказав він.
Запроваджені Україною санкції легко обійти, додав Гетьманцев.
"Згадаймо, як у 2017 році проти великої кількості підприємств, діяльність яких пов'язана з РФ, були введені санкції. За два тижні були зареєстровані нові підприємства, які продовжують працювати в Україні. Це підтверджує тезис про те, що санкції, як інструмент боротьби із російським бізнесом, в Україні не діють", - наголосив він.
За підсумками презентації, експерти дійшли згоди, що вітчизняний Інститут санкцій потрібно вдосконалювати, оскільки на сьогодні він є недієвим.
Нагадаємо, у січні цього року бізнес-омбудсмен звернувся до Президента України Петра Порошенка із проханням підтвердити підстави застосування антиросійських санкцій до оператора державних лотерей "М.С.Л." та вжити заходів з відновлення прав компанії, якщо вони були порушені.
За оцінкою експертів та згідно з журналістськими розслідуваннями, лотерейний оператор “М.С.Л.” міг потрапити під санкції РНБО “на замовлення” свого конкурента “УНЛ”, якого тісно пов’язують з представниками влади. Санкції РНБО повинні стати формальним приводом для відмови “М.С.Л” та “Патріот” у видачі ліцензій на проведення лотерей.
Відповідний проект ліцензійних вимог вже підготувало Міністерство фінансів України. Попри те, що проект в такому вигляді відхилила низка державних органів, зокрема АМКУ, Держказначейство та Регуляторна служба, Мінфін намагається “продавити” його через Кабмін.