Він пояснив, що субсидування великого промислового бізнесу практикується в багатьох розвинених країнах. Чого вартий один лише приклад французької Airbus Group.
На розробки Францією і Німеччиною інноваційного важкого вертольота Airbus X6 Європейська комісія в 2017 році схвалила виділення 377 млн євро з держскарбниці. Франція надасть 330 млн євро, Німеччина — 47,25 млн євро.
Бенефіціари — родинні компанії: Airbus Helicopters (100% акцій належать Airbus) і Airbus Helicopters Deutschland (100% акцій належать Airbus Helicopters).
“Як видно, уряди європейських країн не ігнорують потреби гігантів. Як показує світовий досвід, саме вони можуть взяти на себе витрати і ризики впровадження дуже складних технологій, їхнього подальшого розвитку за допомогою власних R&D (інновацій — ред.), створення нового бренду і збутової мережі”, — зазначив Гіршфельд.
У той же час Україна пасе “задніх” у рейтингу інноваторів, зазначає політик.
“ЄБРР у доповіді „Інновації в перехідному процесі“, оцінивши стан ділового середовища і показників роботи понад 15,5 тис. фірм із 30 країн, відніс Україну в категорію економік, що діють за принципом „купи“, де фірми переважно купують технології, а частка тих, хто власними силами здійснює R&D, залишається невеликою...
За статистикою, лише 20% промислових підприємств впроваджують інновації, з них тільки 15% пов’язані з новими продуктами і процесами”, - вказує політик.
Але разом з тим саме за інноваціями майбутнє, впевнений Гіршфельд.
“Якщо взяти до уваги, що 90% витрат на інновації здійснюється підприємствами за рахунок власних коштів, без держдопомоги, розрив у технологічному розвитку і, як наслідок, економічне відставання України, буде тільки зростати”, — уточнює він.
Цього року, за словами політика, у бюджеті вперше була закладена програма “Державна підтримка технологічних інновацій для розвитку промисловості”. На відміну від попередніх років, ці кошти будуть спрямовані на стимулювання бізнесу до розробки й впровадження нових продуктів і процесів.
Антимонопольний комітет України своїм рішенням визнав, що державна допомога у формі співфінансування реалізації проектів і (або) часткової компенсації відсотків за кредитами, залученими виробниками для реалізації проектів, допустима для конкуренції.
Тому тих, хто говорить про шкоду держдопомоги для бізнесу, Гіршфельд вважає недалекоглядними.
“У колі тих, хто називає себе молодими реформаторами, як з числа новоспечених чиновників, так і експертів, вирощених зарубіжними грантами, вкорінилася думка, що державна підтримка шкодить бізнесу, спотворює конкуренцію і породжує утриманство.
Але оскільки промисловці в нашій країні не отримують ніякої держдопомоги на інновації, а економісти, відповідно, не можуть оцінити її вплив, подібні судження нагадують далекі 50-ті минулого століття.
Тоді після публікації Борисом Пастернаком на Заході роману “Доктор Живаго” і присудження йому Нобелівської премії з літератури з’явилася знаменита фраза радянських трудящих “не читав, але засуджую”, — підкреслив Гіршфельд.
Нагадаємо, одним з найпопулярніших інноваційних проектів в агросекторі України вважається проект MHP accelerator, який з’єднав сільськогосподарський сектор і ІТ, щоб ідеї аграрних інновацій мали реальне втілення в сільському господарстві України за підтримки провідних учасників ринку.
Платформою для втілення кращих інноваційних рішень став український агрохолдинг “Миронівський хлібопродукт” (МХП).