Деталі
У середу 30 союзників НАТО опублікували заяву з двох абзаців, в якій засудили примусову посадку рейсу Ryanair з метою арешту журналіста Романа Протасевича, але в заяві не йшлося про жодні "каральні заходи", на яких наполягали союзники з Балтії і Польща.
Заява була також менш різкою, ніж публічні висловлювання генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга. Він назвав те, що трапилося "державним викраденням" і "обурливим".
За словами двох дипломатів, Анкара наполягала на тому, щоб будь-яка згадка про підтримку нових санкцій Заходу щодо Білорусі і заклики до звільнення там політичних в'язнів було виключено з тексту. Вони додали, що також були видалені формулювання, які загрожують припиненням співпраці НАТО з Білоруссю.
Дипломати заявили, що Анкара, можливо, намагається зберегти зв'язки з Москвою, найближчим союзником Білорусі, і підтримувати економічні відносини з Білоруссю через Turkish Airlines, яка виконує щоденні рейси до Мінська. Іншою можливістю може бути бажання Туреччини прийняти російських туристів цього літа після пандемії Covid-19.
Офіційний представник НАТО сказав: "Заява Північноатлантичної ради з Білорусі було погоджено всіма 30 країнами НАТО консенсусом. Ми не вдаватимемося в подробиці обговорень в Північноатлантичній раді, які носять конфіденційний характер".
Один з дипломатів сказав, що Столтенберг домігся згоди всіх союзників, включаючи Туреччину, щодо остаточного тексту, опублікованого на веб-сайті НАТО, щоб уникнути подальших розбіжностей в суспільстві.
За словами дипломатів, наполягання Туреччини на пом'якшенні тексту засмутило ряд союзників, зокрема Польщу, Литву і Латвію, які наполягали на більш жорстких формулюваннях.
Третій дипломат сказав, що опір Анкари був в основному направлений на використання формулювань, відмінних від формулювань Європейського Союзу, в якому докладно представлені пропозиції щодо санкцій. До них відносяться заборона на прольоти повітряного простору ЄС білоруськими авіакомпаніями, заборона білоруським авіакомпаніям використовувати аеропорти ЄС і заклик до авіакомпаній ЄС уникати Білорусі.
Туреччина не є членом ЄС, хоча вже багато років є кандидатом.
"Багато союзників були дуже незадоволені Туреччиною. Для НАТО було важливо відреагувати, і незрозуміло, чому Анкара повинна захищати (президента Білорусі Олександра) Лукашенка", - сказав європейський дипломат, який був присутній на дискусії.
В останні роки Туреччина стала більш "важким" партнером для деяких союзників по НАТО, зіткнувшись з Францією через політику Туреччини в Лівії, з США по Сирії та з Грецією з приводу енергетичних прав в Середземномор'ї.
Туреччина також закупила у Росії ракети протиповітряної оборони, яка, на думку НАТО, є противником, який намагається дестабілізувати Захід.
Сполучені Штати і Європейський союз розкритикували те, що вони вважають сповзанням до більш авторитарного правління при президенті Ердогані, особливо після невдалого перевороту 2016 року.
Але Туреччина, яка має другу за чисельністю армію в НАТО і знаходиться в стратегічному місці між Європою і Близьким Сходом і з узбережжями Чорного і Середземного морів, занадто велика і важлива для ЄС або США, щоб ігнорувати її.
Анкара неодноразово заявляла, що підтримує НАТО, але має право проводити свою власну суверенну зовнішню політику.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Бадьорий, позитивний і веселий": до затриманого в Мінську Протасевича вперше допустили адвоката