Україна не унікальна, багато європейських країн ввели більш жорсткі правила роботи закладів громадського харчування та магазинів, з одним великим "але". Влада цих країн компенсує бізнесу якщо не все, то принаймні великі втрати. Наприклад, Відень компенсує працівникам закритих закладів до 85% їх зарплати. В Україні немає нічого подібного. Влада не компенсує "простій" закладам, більше того, продовжує збирати податки і збори із закритих підприємств.
"Дуже багато навколо хворіють. Деякі йдуть ... Я за найжорстокіший локдаун, за підтримки державою бізнесу і населення", - написав у своєму FB бізнесмен Олександр Меламуд.
На відміну від попередніх локдаунів, рішення про їх введення тепер покладено на місцеву владу. Відповідно, і все невдоволення суспільства тепер "децентралізовано". Київ, на відміну від інших міст України, має завидний профіцитний бюджет. А ось що київська влада може запропонувати бізнесу - про це УНН поговорив із заступником голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олександром Харченко.
Олександре, з одного боку в столиці дійсно дуже важка ситуація: багато хворих, черги із швидких під інфекційними лікарнями і самі лікарняні ліжка вже у коридорах. З іншого боку, бюджет столиці - самий завидний і профіцитний з усіх, мабуть, в Україні. Чому київська влада, декларуючи відданість європейським практикам, в цьому випадку їм не слідує? Чому Київ не запозичив досвід Відня і не надав компенсації працівникам закритих закладів? Чому влада не позбавила бізнес від місцевих податків, наприклад, податку на оренду землі?
Ми, як міська влада, можемо і повинні діяти виключно у межах наданих повноважень. По-перше, ми абсолютно не хотіли вводити будь-які обмежувальні заходи, а тим більше, такі жорсткі. Але ми повинні це робити з однією метою: збереження здоров'я і життя наших громадян. Проста статистика - якщо минулого локдауну з 10 зафіксованих випадків COVID-19 госпіталізували дві-три людини, то зараз з десяти відразу сім. Це, щоб ви розуміли, рівень сьогоднішньої захворюваності. Тому ми, як міська влада, змушені йти на непопулярні кроки, які б'ють не тільки по бізнесу, але і по столичному бюджету. Ми повинні йти на це заради збереження здоров'я і життя людей.
Безумовно. Але інші міста, мається на увазі європейські, знаходять можливість підтримати бізнес. Чому цього не відбувається в Києві? Чому бізнес повинен закритися, якимось дивом утримати людей і ще податки зобов'язаний платити за те, що не працює. Більшою мірою мова не про великий бізнес, а про дрібний і середній, ті ж заклади громадського харчування, у яких немає "подушки безпеки". З яких коштів вони повинні платити податки за відсутності роботи?
Що стосується підтримки бізнесу, для нас весь бізнес, і малий, і великий важливий - всі вони утворюють міський бюджет. Нам не вигідно вводити обмеження, але ми на це йдемо. У межах своєї компетенції ми формуємо певні механізми. Але є збори, які формуються місцевою владою, а є податки, які формуються центральною владою, зокрема що стосується вашого питання про земельний податок. Цей податок встановлюється і збирається органами центральної влади. Встановлюється Верховною Радою, а адмініструється фіскальною службою. За місцевими зборами ми, як міська влада, пішли на зустріч і впровадили пільги, які стосуються всіх видів бізнесу.
Що це за пільги?
Це оренда комунального майна, яка зараз встановлюється формально у розмірі однієї гривні, тобто безкоштовно в разі неможливості ведення діяльності, і 50% в разі здійснення діяльності. Ці зміни у нас діють з червня 2020 року, незалежно від жорсткості карантину. Тобто, коли відкритий і коли закритий бізнес - однаково діють пільги.
Крім пільг за користування комунальним майном, у нас є плата за користування землею Києва, наприклад коли встановлюються літні майданчики біля кафе і ресторанів. Такий же принцип - одна гривня була за встановлення цих майданчиків в минулому році або 50% від розміру внеску, якщо вони будуть працювати в цьому році. Такий же принцип у нас діяв по пересувній і сезонній торгівлі. Крім того, внесена підприємцями плата в період жорсткого карантину, зараховується в рахунок майбутніх платежів або повертається назад на рахунок підприємців, якщо у них відсутні відповідні договори на новий період.
Знижки в розмірі 50% також діяли на розміщення реклами на об'єктах комунальної власності і на комунальному транспорті, зменшили податок на нерухоме майно від земельної ділянки для промислових підприємств і податок на нерухоме майно для закладів торгово-ресторанної сфери. Також київська влада запровадила фінансово-кредитну підтримку суб'єктів малого і середнього підприємництва, де особам, які потрапили в пільгову категорію з державного кредитування "Доступні кредити 5-7-9", мали право на погашення відсотків за такими кредитами. Таким чином місто Київ компенсував до 99% процентної ставки за кредитами суб'єктам підприємницької діяльності.
Можете докладніше розповісти, що це за пільгова категорія людей і про яку суму підтримки йде мова? На що були взяті кредити?
Програма "Доступні кредити 5-7-9" поширюється на суб'єктів підприємництва, річний дохід яких до 20 млн євро. На 2020 рік сума фінансово-кредитної підтримки на погашення кредитної ставки від міста Київ становила 7 млн гривень. На 2021 рік сума цієї підтримки була збільшена до 9 млн гривень і зараз Кличко Віталій Володимирович виступив з ініціативою ще більшої фінансово-кредитної підтримки як за рахунок збільшення її суми (попередньо мова йде про 50 млн гривень), так і розширення самої програми фінансово-кредитної підтримки, а саме: введення компенсації відсотків в тому числі за кредитними лініями (зараз компенсація здійснюється тільки за кредитами), значного розширення класифікації видів економічної діяльності щодо цільового призначення кредиту та/або кредитної лінії - придбання транспорту, який буде використовуватися в комерційних і виробничих цілях; придбання нежитлової нерухомості і/або земельних ділянок з метою провадження господарської діяльності без права передачі такої нерухомості і/або земельних ділянок в платне або безоплатне користування третім особам; здійснення будівництва, реконструкції або ремонту приміщень, в яких суб'єкт господарської діяльності здійснює основну господарську діяльність; придбання об'єктів права інтелектуальної власності за договорами комерційної концесії (франчайзингу), пов'язані з реалізацією суб'єктом підприємництва інвестиційного проекту.
Основна кількість кредитів, за якими місто Київ у 2020 році погашало розмір процентної ставки, були взяті на придбання обладнання та інших основних засобів, а також на поповнення оборотних коштів.
Давайте візьмемо умовного київського підприємця. Десять років він володіє невеликим кафе, орендує столичну землю і має робочий штат в 10 осіб. Його закривають і пропонують працювати на винос, що в його випадку збитково, тому що це не центральний район столиці. Як йому платити за утримання київської землі в оренді?
Цей податок встановлює Верховна Рада. У березні минулого року Верховна Рада прийняла два закони. Першим законом від 17 березня вони скасували плату за землю та об'єкти нерухомості, які у власності фізичних та юридичних осіб. Вони скасували на два місяці, з березня по квітень 2020 року і буквально через два тижні внесли зміни, обмеживши пільгу до місяця, з 1 по 31 березня. Тому якщо центральна влада захоче компенсувати цей податок в цьому році, це повинна встановити Верховна Рада.
Тобто нашому умовному підприємцю чекати допомоги нізвідки?
Київська міська влада у межах своєї компетенції встановила найбільший перелік компенсацій суб'єктам підприємницької діяльності. Верховна Рада прийняла свої додаткові пільги, які також призвели до недоотримання коштів до міського бюджету. Якщо Верховна Рада прийме рішення щодо земельного податку, ми будемо його виконувати.
У 2020 році ми недоотримали 201 млн грн від наданих пільг тільки від оренди комунального нерухомого майна. Ми залишили підприємцям 4 млн грн пайової участі від переносної торгівлі, 10 млн грн від літніх майданчиків ресторанів, 50 млн грн від реклами, 7 млн на покриття відсотків кредитів підприємців. У 2021 році у нас вже буде інша сума.
Довідка
Бюджет Києва на 2021 рік: доходи 60,5 млрд грн, витрати - 57,8 млрд грн.