Ризики, пов'язані з військовою агресією, відлякують іноземних інвесторів від вкладення коштів в український бізнес. Побоювань їм додає і відсутність відповідних процедур прозорості та розкриття інформації бізнесу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловила заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка.
Після певного затишшя на фронті в нас знову є обстріли і це не може не впливати (на інвестиційний клімат - ред.). Навіть якщо й були якісь оптимістичні прогнози того, що в нас є безпечні території, де можна було б більш упевнено вкладати кошти та якось розвиватися - звісно, обстріли інфраструктури, цивільної інфраструктури досить масовані в західній частині України - вони все-таки вплинули, звісно, на оцінку ризиків..
Попри це, за її словами, деякі стратегічні інвестори заходять в Україну, зокрема, у сферу будівництва, виробництва, переробки. Останній приклад - французькі інвестиції в телекомунікаційний ринок. "Тому не можна сказати, що взагалі нічого не відбувається, це було б неправильно. Але сказати, що набагато покращилася ситуація - важко, принаймні мені з моєї суб'єктивної точки зору", - уточнила Коротка.
За її словами, у бізнесі сторони мають розуміти, з ким вони мають справу, адже це питання бізнес-культури загалом.
Коротка пояснила, що іноземні інвестори, які вперше цікавляться українськими ринками, побоюються локального бізнесу. Навіть того, який стійкий і порядний, "бо він, як чорний ящик - не зрозуміло що там всередині, бо немає належних процедур прозорості та розкриття інформації", - зазначила заступниця бізнес-омбудсмена.
Водночас, на її думку, іноземні інвестори не відчувають захищеності і з боку держави. "У цьому сенсі всі ці недоліки і всі проблеми, які існують у нас із час від часу неналежним податковим адмініструванням, час від часу тиском правоохоронних органів, - іноземні інвестори не перебувають у якомусь привілейованому стані, вони також мають проблеми", - пояснила Коротка.
Вона також нагадала, що в Україні піднялася хвиля невдоволення бізнесу, зокрема щодо інвестиційної ситуації.
Приватний сектор перебуває у важких воєнних умовах, як і перебуває вся держава - це частина суспільства. І тому, коли держава діє так, ніби війни немає і немає цього зовнішнього фактора тиску - такого психологічного та операційного тиску і приходить зі своїми стандартними поганими практиками - зазвичай суспільство бізнесове реагує дуже гостро. Це потрібно розуміти і з цим потрібно працювати
Не сприяють цьому й гучні корпоративні конфлікти. Не покращують ситуацію інвестиційні суперечки, на кшталт конфлікту навколо терміналу "Олімпекс".
Нагадаємо
Група компаній GNT Group, що належать бізнесменам Сергію Грозі та Володимиру Науменку, у 2019 і 2021 роках отримала інвестиційні кредити від двох американських фондів на розвиток зернового терміналу "Олімпекс" в Одесі, яким володіла на той час. Ці компанії Грози і Науменка, за даними ЗМІ, активно співпрацювали з компанією підсанкційного контрабандиста Вадима Альперіна, позбавленого українського громадянства.
Вирішивши не повертати кошти кредиторам Гроза і Науменко набрали кредитів в українських банках "Восток" і "Південний" під заставу майна зернового терміналу, яке вже й так було під заставою в американців.
Через нехитру схему з використанням підконтрольних компаній та українських банків вони кілька разів перепродали майно "Олімпексу", намагаючись у такий спосіб зберегти контроль над терміналом.
Українські правоохоронці порушили кілька кримінальних справ у зв'язку із ситуацією навколо "Олімпексу". Наприклад, одну з компаній Науменка і Грози викрили в сірому експорті зерна, яке зберігалося на терміналі.
А кредитори, своєю чергою, в міжнародних арбітражах вимагають повернення своїх коштів і досить успішно. Зокрема, англійський арбітраж ухвалив рішення про всесвітнє заморожування активів Грози та Науменка.
Детальніше про конфлікт навколо зернового терміналу "Олімпекс" можна прочитати в матеріалі: "Компанія Грози і Науменка GNT Group заблокувала роботу зернового терміналу в Одесі. Детальна хронологія конфлікту". https://unn.ua/ru/news/kompaniya-grozi-i-naumenko-gnt-group-zablokirovala-rabotu-zernovogo-terminala-v-odesse-detalnaya-khronologiya-konflikta