Заява НБУ
"Комісії інтерчейндж поступово знижуватимуться: Національний банк, Visa та Mastercard підписали відповідний меморандум", - заявили сьогодні у Нацбанку.
Кажуть, разом з міжнародними платіжними системами працюватимуть над "посиленням конкуренції на платіжному ринку України".
"Був узгоджений підхід щодо поступового зниження граничного розміру ставок внутрішньодержавних міжбанківських комісій (інтерчейндж). Досягнутий компроміс ми вважаємо збалансованим і виваженим", – сказав заступник голови НБУ Олексій Шабан.
Це рішення, з його слів, має допомогти знизити вартість безготівкових операцій для українців.
Так, Visa та Mastercard звернулися до Антимонопольного комітету України із заявою щодо надання дозволу. "Сподіваємось на оперативний розгляд звернення АМКУ та позитивне рішення, що дозволить знизити комісії інтерчейндж в Україні вже з липня цього року" – зазначила генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові Інга Андреєва.
Після отримання такого дозволу вони, як очікується, розпочнуть поступове зниження граничних розмірів ставок комісії інтерчейндж, зокрема комісії мають становити:
- з 01.07.2021 – не більше 1,20%;
- з 01.07.2022 – не більше 1,00%;
- з 01.07.2023 – не більше 0,90%.
Що кажуть нардепи
Народна депутатка Марія Мезенцева, яка активно займалася цим питанням ще з торішньої осені, зазначила: "Особисто ніяким чином не вважаю запропоновані ставки інтерчейнджу - компромісом. Вони не відповідають ставкам Регламенту ЄС 215/761 (0,3 кредитні картка та 0,2 дебетові) (Мезенцева - голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС - ред.). А поки довгоочікувані меморандуми не реалізовані і наші правки не прийняті - бізнес продовжує втрачати до 1 мільйона доларів кожного дня". З її слів, бізнес в Україні кожен день переплачує за комісію майже в 6 разів, порівняно зі "всіма розвиненими країнами світу".
Вона зауважила, що на одному з минулих засідань податкового комітету "не вистачило 2 голосів" для ухвалення рішення щодо пропозиції більш суттєвого зниження комісії інтерчейндж - з 1 липня 2021 року - відразу до 1%, з подальшим щорічним зниженням аж до 0,2-0,3% з 1 липня 2024 року. "Завтра на комітеті буде перегляд висновку до законопроекту №4364, до якого ми з приблизно 50 народними депутатами з різних фракцій подали правки по еквайрінгу та інтерчейнджу. Подивимося, як піде", - зауважила нардеп.
Коментуючи підписання меморандуму, голова податкового комітету Ради, нардеп Данило Гетманцев зауважив, що "без удаваної скромності це був складний шлях". "І так, він ще не пройдений до кінця. Але істотне зрушення в бік зменшення транзакційних витрат українського бізнесу очевидне", - зазначив він.
"Той випадок, коли ринковий підхід спрацював. І це якраз історія про те, коли виграють усі. Комісія інтерчейндж поступово знижуватиметься. Водночас масштаби безготівкових розрахунків - зростати. Що вигідно і споживачам, і банкам, і торговим мережам", - прокоментувала зі свого боку нардеп Ольга Василевська-Смаглюк, яка очолює підкомітет з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання відмиванню доходів.
Що таке інтерчейндж та еквайринг
Інтерчейндж - це спеціальна комісія, яку банк, який встановив термінал, платить банку, який випустив картку для оплати.
А еквайрингом називається, власне, послуга з оплати споживачем товару чи послуги карткою, смартфоном чи іншим електронним пристроєм.
POS-термінали, тобто обладнання, через яке приймається платіж, надає банк-еквайр. За таку послугу бізнес сплачує комісію, яка в Україні може сягати 3% від суми оплати.
Плата за еквайринг складається з кількох елементів: плати банку-еквайру, плати платіжній системі та інтерчейнджу (плата, яку банк-еквайр здійснює на користь банку-емітента, що є тримачем карти, якою був здійснений розрахунок).
Бізнес в основному виступає за зниження комісії.
При цьому, нагадаємо, законодавчою ініціативою інтерчейндж пропонується знизити ще більше - спочатку до 1%.
А от у банківській сфері пропонують почати зі зниження до 1,2%. Представники фінансового сектору вважають, що суттєвіше зниження комісії не призведе до зниження кінцевої вартості товарів та послуг, але натомість може негативно відобразитися на розвитку ринку безготівкових платежів та загалом на послугах банків для фізосіб. Простіше кажучи, зникнуть бонуси та кешбеки, можуть бути запроваджені додаткові комісійні платежі (наприклад, за зняття готівки), а також банки менше інвестуватимуть у розвиток системи безготівкових розрахунків.