Деталі
Шеп-ен-Ісіду знайшли в 1819 році у Дейр-ель-Бахарі, в комплексі заупокійних храмів і гробниць, розташованих на західному березі річки Ніл в Єгипті.
У 1820 році її перевезли до Швейцарії. Рештки зараз зберігаються в бібліотеці абатства Сан-Гало в швейцарському місті Санкт-Галлен.
Науковці проаналізувавши написи на її саркофазі зробили висновок, що вона належала до багатої сім'ї вищого стану і повинна була мати певний рівень формальної освіти, живучи в 7 столітті до нашої ери.
За словами фахівців, вона була дочкою жерця в місті Фівах й жила в пізній період початку 26-ї династії - останній період розквіту Стародавнього Єгипту.
Вчені відновили обличчя жінки-мумії, використовуючи комп'ютерну томографію та морфологічні дані її скелета.
Відомо, що реконструкцією зовнішності займався Дослідницький центр FAPAB на Сицилії та Університет Фліндерса в Австралії. В експерименті також брав участь 3D-дизайнер із Бразилії Сісеро Мораєс.
Серед фізичних особливостей, як зауважили експерти, була хороша збереженість зубів. Команда поступово створювала живі шари, додаючи тканини, очі та шкіру, а потім дрібні деталі, такі як волосся та крихітні ластовиння навколо носа.
З огляду на її єгипетське походження, вони припустили, що у дівчини були карі очі і оливковий колір шкіри.
Науковці підкреслили, що робили реконструкцію, ґрунтуючись на анатомічні дані. При цьому не використовувалися прикраси, одяг та перуки.
Нагадаємо
В гробницях Єгипту виявили мумій із золотими язиками.