"Протягом 2018–2019 роках НААН використала майже 2,4 млрд грн з державного бюджету (за загальним фондом – 775 млн грн, за спеціальним – 1,6 млрд грн). Ці кошти були спрямовані на 4 бюджетні програми – у сфері наукової та організаційної діяльності президії НААН; досліджень та наукових розробок; підтримки науково-дослідницьких господарств, а також збереження природно-заповідного фонду в біосферному заповіднику "Асканія-Нова", – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що аудитори встановили такі факти витрачання бюджетних коштів:
- з ознаками нецільового використання – 589 млн грн;
- з порушенням чинного законодавства – близько 15 млн грн;
- з порушенням законодавства при проведенні закупівель – 52 млн грн;
- неефективне управління коштами – майже 1 млн грн.
"Окрім того, непродуктивне використання бюджетних коштів Рахункова палата оцінює в 3 млн грн, а нерезультативне та неекономне – по 4 млн гривень. При плануванні видатків держбюджету були порушення законодавства на 787 млн грн, а в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності неправильно та несвоєчасно відобразили операції на 102 млн грн. Державний бюджет також втратив близько 9 млн грн надходжень внаслідок неналежної претензійно-позовної діяльності", – повідомляють у Рахунковій палаті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Посадовців Академії аграрних наук судитимуть за вимагання 150 тис. грн хабара
У вищому органі аудиту поінформували, що НААН запровадила процедуру внесення благодійних внесків підвідомчими підприємствами. За два роки загальний обсяг внесків склав майже мільйон гривень у вигляді матеріальних цінностей, безоплатних ремонтно-відновлювальних робіт в адміністративній будівлі НААН та коштів.
Рахункова палата рекомендує відмовитися від цієї процедури, бо такі дії можуть містити ознаки зловживання службовим становищем посадовцями НААН, зазначено в повідомленні. Разом з тим вищий орган аудиту пропонує удосконалити фінансування наукових установ – виділити окрему бюджетну програму та формувати її за рахунок надходження до спеціального фонду частини прибутку (до 50%) державних підприємств НААН.
Результати аудиту свідчать, що наукові установи НААН в основному займаються господарською діяльністю, виробляючи та продаючи сільськогосподарські культури.
"Так, більшість коштів (64% – 926 млн грн) за надані послуги бюджетні установи отримали та перерахували до спеціального фонду держбюджету завдяки своїй господарській діяльності, зокрема, вирощуванню с/г продукції, наданню в оренду майна або його реалізації. При цьому, основна, наукова, діяльність забезпечила менше третини (29%) від 1,5 млрд грн надходжень", – повідомили у Рахунковій палаті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВАКС допитав свідка у справі щодо вимагання директором агроінституту 500 тис. доларів
Аудитори дійшли висновку, що результати наукової діяльності установ НААН не користувалися попитом серед агропромислових підприємств, що негативно впливало на формування спеціального фонду держбюджету для фінансування цих установ.
"Так, кількість договорів про використання об’єктів права інтелектуальної власності за останні 10 років скоротилися більш як утричі. Водночас, за останні 5 років половина наукових установ (а саме 42 установи) таких угод взагалі не укладала. Рівень комерціалізації завершених наукових розробок та їх впровадження є досить низьким, що не сприяє інноваційному розвитку агропромислового комплексу", – резюмували у Рахунковій палаті.
Нагадаємо, Рахункова палата виявила, що понад 700 млн грн на ЧАЕС у 2018–2019 роках використали з порушеннями.